У матеріалі під такою назвою «Волинська правда» нещодавно розповідала, як у Луцьку, прикриваючись риторикою про наповнення міського бюджету, влада банально відбирає у підприємців ласі шматки земельних ділянок, щоб поділити між своїми. Однією з таких жертв новітніх рейдерів стала Волинська облспоживспілка, яка багато десятиліть орендувала земельні ділянки на двох найбільших ринках — Центральному і Завокзальному. Поки комусь із тих, хто називає себе слугами громади, не дали команду «Фас!». І машина рейдерства закрутилася. Про «демократію по-луцьки» розповідала голова правління облспоживспілки Марта Кандиба. Вона документально продемонструвала, як у нашому місті працюють відпрацьовані рейдерські схеми. У сьогоднішній розмові з нею— про подальший розвиток подій довкола віджиму землі луцьких ринків.
Читати матеріал ТУТ
Запропонували у бюджет 5 мільйонів земельного податку достроково — влада не почула
—У попередньому матеріалі ви розповідали, як в облспоживспілки міськрада відібрала земельну ділянку на Завокзальному ринку площею 3,5 га., передавши її у постійне користування, не в оренду, як вам, а новоствореному комунальному підприємству «Луцькі ринки». І ось 29 серпня на черговій сесії Луцької міської ради у вас відібрали ще одну ділянку на Центральному ринку, трохи меншою площею 2, 2 га. За таким же самим сценарієм?
—Так, ровера не винаходили. Не лише у нас відібрали. У книжкового магазину «Освіта» депутати теж забрали, але приміщення у центрі міста. Найстаріша книгарня Луцька розміщалася там 60 років, тут ідеться вже про традиції, духовність, бо кілька поколінь лучан користувалося її послугами. І нічого, обранці громади проголосували «За» попри аргументи і протести інтелігенції міста. Продадуть тепер привабливий об’єкт під чергову забігайлівку, яких хоч греблю гати у місті. Так що ми не одні такі, неугодні. Справді, 27 серпня цього року сплив термін оренди земельної ділянки площею 2,2 га , яку ми орендували на Центральному ринку згідно додаткової угоди, укладеної торік 1 листопада. У цій угоді є такий пункт «Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію…» Звичайно, ми це зробили й завчасно повідомили про свої наміри продовжити оренду, все аргументувавши. І хоч у договорі є ключова фраза «орендар має переважне право», скористатися цим правом нам не дали. Ми ж запропонували місту навіть певні преференції.
—Що маєте на увазі?
—Враховуючи проблеми, що виникли в бюджеті міста, правління Волинської облспоживспілки запропонувало авансом і рівними частинами, починаючи від вересня, до кінця року перерахувати у міський бюджет 5 мільйонів гривень земельного податку, які можна використати на створення реабілітаційного центру для учасників АТО, як і планувалося. Бо гроші, що призначалися на нього, були перерозподілені на інші потреби. Якщо на словах ми так турбуємося про наших героїв, які ціною свого здоров’я і життя захищали нас, то ж давайте віддамо їм належне.
—А законом дозволено платити податок наперед?
—А чому ні? Згадайте, як у попередні роки податківці весь час просили наперед сплатити податок, бо в державній казні грошей не вистачало. Просто була б переплата по земельному податку. При формуванні бюджету на 2019 рік зменшили б розмір земельного податку, але зробили б те, що обіцяли людям. І що? На сесії ніхто з депутатів навіть «не муркнув», що є така пропозиція. Хоча ми поінформували наперед всіх депутатів, в міську раду надіслали листа Г. Пустовіту, просили через секретаріат роздати це звернення депутатам, а перед самою сесію роздали текст звернення. Але всі оглухли й заніміли. Зробили вигляд, що нічого не чують і не бачать. А ввечері міські владці пішли на телебачення і розповідали про важливість будівництва реабілітаційного центру. Треба віддати належне Ігорю Дильову (голова ГО «Бізнес Волинь»), який поінформував в ефірі, що облспоживспілка готова сплатити 5 мільйонів, щоб було звідки взяти кошти на реабілітаційний центр. Зате представники влади зробили вигляд, що не чують. І ми дивуємося, що там, на війні, солдати наші не догодовані, не одягнуті були. Та навіть тут, де немає війни, ніхто не хоче поспівчувати тим, хто повернувся звідти. Хто їх тут бачить і чує?
—Луцька психологиня Олена Звєрєва повідомила в соцмережах, як днями у Луцьку рятували атовця від самогубства. Психологи кажуть, що майже щотижня хтось із учасників АТО зводить рахунки з життям або намагається це зробити…
—А влада забирає гроші з реабілітаційного центру і не хоче взяти їх, навіть коли пропонують. Ви ж пам’ятаєте, як атовці вибивали ці гроші на сесії, заблокувавши всі виходи з міської ради, щоб депутати не вийшли, поки не проголосують. Ось і все ставлення до цієї проблеми.
Як питання оренди величезної ділянки землі стало «технічним»
—Повертаючись до земельної ділянки на Центральному ринку. У засобах масової інформації з’явилося повідомлення, ніби то облспоживспілка незаконно зареєструвала там майновий комплекс. Поясніть, будь-ласка.
—По Завокзальному ринку, де ми теж зареєстрували наш майновий комплекс, до нас були питання, що зареєстрували його після того, як земля під ним уже була передана в користування КП «Луцькі ринки». І це ніби дало підставу владі звернутися у правоохоронні органи і т. п. Хоча закон не прив’язує реєстрацію майнового комплексу до земельної ділянки. Стаття 5 пункту 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» трактує це однозначно: «Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані». Ми ніколи раніше не займалися такими питаннями. Але коли почався цей «бєспрєдєл», як кажуть, по Завокзальному ринку, мусили якось захищати інтереси нашого товариства. А по Центральному ринку ситуація дещо інша. Бо право власності на єдиний майновий комплекс тут було зареєстровано 6 липня 2018, а договір оренди земельної ділянки закінчився 27 серпня ц. р. Через що влада навіть такої формальної підстави не мала у чомусь нас звинувачувати. Але на сесії 29 серпня депутати демонстративно приймають звернення до Міністерства юстиції зі скаргами щодо дій та рішень приватних нотаріусів Луцького міського нотаріального округу. Дивна якась логіка. Якщо ви бачите, що при реєстрації порушено закон, то чому досі не подали позов до суду, щоб відмінити цю реєстрацію? Натомість приймається звернення, яке ні до чого не зобов’язує . Ніякі звернення до Мінюсту, до поліції чи прокуратури не скасують реєстрації, тільки суд може це зробити. Ні, знов роблять собі саморекламу і піар. Нотаріуси їм винні, облспоживспілка винна, тільки не вони. Нам закидають, що ми незаконно зареєстрували, окрім єдиного майнового комплексу, ще три об’єкти нерухомості. Це абсолютно реальні об’єкти, які були збудовані ще до 1990 року, були в запущеному стані. Ми не знали, що з ними робити, тому що їх треба було реконструювати, робити проект. Але цього не робили, бо як було починати реконструкцію, не знаючи, що з ними буде через рік, два? Через те й право власності не робили. Та коли побачили таке беззаконня влади по Завокзальному ринку, то вирішили зареєструвати ці об’єкти. Вони були наші, що, хтось має претензії, що вони були чиїсь? Влада мала б радіти, що такі об’єкти зареєстровані і з них буде сплачуватися податок на нерухомість. Але їй це нецікаво.
—Це значить, що відмовили вам в оренді земельної ділянки на Центральному ринку теж безпідставно?
—Якщо взяти норми Земельного кодексу, а саме ст. 120 в поєднанні зі ст.125, то в набувача нерухомості право власності на земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на зведені на цій ділянці об’єкти. З системного аналізу норм земельного законодавства вбачається загальний принцип цілісності об’єктів нерухомості із земельною ділянкою, на якій об’єкт розташований. За цим принципом визначення правового режиму земельної ділянки перебуває в прямій залежності від права власності на будівлю та споруду. А цей принцип цілісності у даному випадку порушений, як багато чого ще . Ніхто не в праві забрати земельну ділянку, якщо там розташований наш майновий комплекс і є право власності. А на цій ділянці розташоване тільки майно облспоживспілки. Тому робити її поділ немає ні підстав, ні сенсу. До речі, на торгові павільйони ми оформили документи власності ще у 2003 році. Під час розгляду другого питання, бюджетного, раптом з’явилося «технічне» питання, озвучене одним із лідерів міського осередку «УКРОПу» про відмову Волинській облспоживспілці у поновленні договору оренди землі для обслуговування ринку «Центральний» на вул. Глушець, 1 (площею 2, 2 125 га), яке мали розглядати під номером 86. Цікаво знати: з якого це часу таке питання, як поновлення договору оренди землі є «технічним» і чому боялися його публічно обговорити? Чому воно голосувалося без обговорення, без доповіді, а тишком-нишком? Всілякі дріб’язковіші питання про надання в оренду 100 квадратних метрів обговорювалися, а тут мова йде про 2,2 га в центрі міста — і це «технічне» питання. Що цікаво: рішення про відмову нам в оренді, розглянуте у такий дивний спосіб, вже до обіду було підписане, з номером, ще сесія йшла, а воно вже було занесене реєстратору, щоб припинити за нами реєстрацію. Тобто робилося з таким же поспіхом, як і по Завокзальному ринку, підписувалося, як кажуть, на коліні. І ще: станом на 12 годину 30 серпня цього рішення на сайті міської ради виставлено не було. Зате в реєстратора воно з’явилося ще до обіду у день проведення сесії, тобто 29 серпня. Що ж дивуватися, що ми захищаємо свої інтереси у передбачений законом спосіб, коли з нами так чинять?
«Міськрада своїми діями нанесла мільйонні збитки місту»
—Вам, присутній на сесії, слова не надали?
—Звичайно, ні, хоча я записувалася. Тричі депутати голосували й не надали мені слова. Не хотіли, щоб публічно була озвучена наша пропозиція про 5 мільйонів, які ми готові вже сплачувати до бюджету міста авансом, ні про втрати міської казни, які вона понесе, коли забере землю в облспоживспілки, найбільшого платника земельного податку у місті. Не хотіли слухати, що при поділі цієї земельної ділянки вести господарську діяльність стане набагато складніше і це погіршить умови праці підприємців і відвідувачів. Ніхто не захотів чути правду. Зате в ефірі телеканалу «Аверс» один із керівників міста заявив, що представники підприємців і облспоживспілки, які були присутні на сесії, не змогли переконати депутатів в доцільності продовження договору оренди землі облспоживспілці. Як же я могла переконати, якщо мені не надали слова?! І ось таку відверту брехню ці люди озвучують з телеекранів. А лучани й волиняни, які не знають ситуації, їм вірять. Така вона, «демократія» по-луцьки.
—Але навіть злочинцеві на суді дають останнє слово!
—Так це в суді, а то у Луцькій міськраді. Був ще один цікавий епізод «демократії» по-луцьки. У день сесії, 29 серпня, перед її початком відбулося засідання депутатської комісії, на якій було прийнято проект рішення про передачу земельної ділянки на вул. Глушець,1 для обслуговування ринку «Центральний» КП «Луцькі ринки» в постійне користування. Після цього ставлять це питання у порядок денний сесії в числі останніх, хоча на сайті міськради знову ж таки цього проекту рішення немає. Депутати теж у своїх паперах його не знайшли. Тобто не зареєстрували проекту цього рішення навіть для депутатів! І коли доходить до його розгляду, раптом ні з того ні з сього радник Луцького міського голови Ігор Поліщук пропонує зняти його з розгляду на доопрацювання. То в пожежному порядку перед сесією розглядають, то знімають із розгляду . Пояснення—шедевральне! На жаль, каже Поліщук, Господарсько-процесуальний кодекс виписаний таким чином, що одна зі сторін процесу може подати заяву на забезпечення позову і іншу сторону про те, що така заява поступила в суд, можуть навіть не повідомити. На жаль у нас такий випадок стався по ринку Завокзальний». Юрист за фахом, радник міського голови, шкодує, що одна зі сторін конфлікту має право захищати свої інтереси у законний спосіб! Не на жаль, а на щастя, що таке право у нашій країні ще діє. На жаль, вони діють «по-бєспрєдєлу», і якби не було ще закону, то навіть страшно уявити, що тоді було б. На чийсь жаль, але є ще судова влада в цій державі. «На жаль» є ще міжнародне право, яке захищає майнові права, «на жаль» і право власності захищене законом. Але все це на жаль Поліщуку. На жаль, вони не можуть своїми рейдерськими методами захопити наше майно. Хочу нагадати депутатам, що на всій цій ділянці площею 2,2 га на вул., Глушець, яку у нас відібрали і хочуть передати у постійне користування КП «Луцькі ринки», знаходиться майно облспоживспілки. На чийсь жаль. Як депутатська комісія взагалі могла приймати таке рішення?
—Ви підрахували, які будуть втрати міського бюджету від зміни користувача земельної ділянки по Центральному ринку, яку відібрали в облспожиспілки?
— Ми сплачували за цю ділянку щомісяця 240 тисяч гривень земельного податку, КП «Луцькі ринки» має платити 51 тисячу. Тобто різниця — 189 тисяч. До кінця року таким чином місто недоотримає 780 тисяч гривень. Крім того, на сесії міськради депутати проголосували зняти із коштів, виділених на ремонт доріг, 300 тисяч гривень і надати їх КП «Луцькі рикни» для приєднання до електроліній і сплати земельного податку за місяць по Завокзальному ринку. Наскільки безграмотно все робиться і безтурботно щодо громади міста, що стає просто шкода лучан. Ну вирішили ви в облспоживспілки забрати земельну ділянку на Завокзальному ринку. Прийняли рішення про розірвання договору. А для чого ви відміняєте реєстрацію за облспоживспілкою, щоб вона перестала сплачувати податок? Ідіть до суду, вигравайте судові процеси, знімайте з реєстрації, ставте іншого господаря, який повноцінно на цій ділянці господарює, заробляє гроші і платить гроші в бюджет, а не тягне гроші з бюджету. А тут все зроблено навиворіт. Скасовується реєстрація за нами, це означає, що ми припиняємо платити в бюджет. Облспоживспілка змушена в судовому порядку відстоювати свої інтереси. Скільки суди триватимуть — ніхто не знає. Півроку, рік, півтора? Таким чином бюджет не отримує нічого від облспоживспілки, а комунальне підприємство для того, щоб платити податки, мусить брати гроші з бюджету. Фактично бюджет нічого не отримує. Міськрада своїми діями у такий спосіб нанесла мільйонні збитки місту своїми необдуманими діями. А може цілком обдуманими. Бо чим довше йтимуть судові процеси —тим більші збитки матиме бюджет. Це ж зрозуміло. І таким чином по двох ринках місто недоотримає до кінця року 2,8 мільйони гривень. Це тільки за землю. А скільки ще витратить на утримання КП «Луцькі ринки»? Доля земельної ділянки на Центральному ринку поки не вирішена. Розгляд питання відтермінували з надією повернутися до нього невдовзі. Наміри повернутися у них є. А намірів дбати про бюджет —сумніваюся. Вони повернуться . Бо їм треба спішити. До виборів залишилося дуже мало часу, треба встигнути додерибанити те, що не встигли. Прикро, що депутати совісні, їх мало, але вони є, втратили надію, що там можна щось змінити.
Розмовляла Ніна РОМАНЮК
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook