Як розповідає журналістам Інформаційного агентства Волинські Новини Марина,це її друга вагітність,яка,зі слів жінки,проходила цілком нормально. Лучанка,яка перебувала на обліку у дільничного лікаря,під час вагітності шість разів робила УЗД (що вдвічі більше обов’язкових),аби перестраховуватися. Ніяких розладів та патологій виявлено не було.Марина каже,що 19 серпня зробила останнє УЗД та прийшла на прийом до свого дільничного акушера-гінеколога. Лікар оглянула жінку та попередила,що до пологів потрібно готуватися того ж дня.Через короткий проміжок часу Марина повернулась в медзаклад,оскільки відчула дискомфорт. Медик,у якої жінка перебувала на обліку,одразу поставила їй підозру на «відшарування плаценти». При такому діагнозі,кажуть медики,необхідне негайне лікарське втручання,а саме,кесарів розтин.Відтак,породіллю привели в приймальне відділення пологового будинку,де,зі слів жінки,ще 20 хвилин шукали вільних лікарів. Врешті Марину оглянула акушер-гінеколог Ірина Горавська. Лікарка не погодилась з діагнозом дільничного гінеколога,та наполягла на тому,що потрібно народжувати самій. Після цього жінку залишили на приймальному відділенні ще на 40 хвилин,доки готували пологовий зал.Марина переконує: лікарі схаменулись лише тоді,коли у неї відкрилась кровотеча. «Мене одразу перевели в пологовий зал,та під наркозом зробили кесарів розтин»,- розповідає породілля.Олександр,батько дитини,додає,що хлопчик народився дуже кволим,тому його підключили до системи штучного життєзабезпечення.«Коли я його побачив в реанімації,не міг повірити своїм очам – дитина була вся синя. Так буває при суттєвому кисневому голодуванні. Мені сказали купити препарати та порадили дати дозвіл на переливання крові. Але лікарі з реанімаційного відділення одразу попередили,що надії майже немає».Зробити переливання крові новонародженому так і не встигли,20 серпня дитина померла.Батьки померлого хлопчика переконані,якби Ірина Горавська послухала порад колег та провела кесерів розтин Марині хоча б на півгодини раніше,то дитину можна було б врятувати.Своєю чергою,лікарі Луцького пологового будинку одноголосно заявляють,що малюк мав рідкісну ваду серця – ендоміокардіальний фіброеластоз. Та запевняють,що з такою патологією дитина не може жити поза утробою матері.Сама Ірина Горавська розповідає,що подібний діагноз – третій в її практиці за 25 років роботи. Лікар переконує,що коли жінка народжує не вперше – успіх вагінальних пологів дуже високий. І при таких симптомах,які спостерігались у Марини,ніхто з лікарів навіть уявити собі не міг,що історія закінчиться так трагічно.«Операція була непростою,дитинку дістали живою. Під час кесаревого розтину жінка втратила більше крові,ніж це буває зазвичай. Так,відшарування плаценти дійсно було,але його ділянка була невелика»,- розповідає акушер-гінеколог.На запитання,чи дитина б мала шанси на життя,якби зробили операцію раніше,Ірина Горавська відповідає: «Однозначно ні,дитинка була повністю нежиттєздатною».Виконувач обов’язків головного лікаря Луцького пологового будинку Галина Бондарук,коментуючи ситуацію,стверджує: коли буде готовий патологоанатомічний висновок,тоді закриються усі сумнівні питання.«Я взагалі не бачу тут складу злочину. Чому батьки виставляють це публічно – не розумію. Я мала з Мариною розмову,вона мені не скаржилася,казала,що все добре. Вони з чоловіком просили почитати історію хвороби,тільки історія зовсім нічого не говорить про те,що відбулося з її дитинкою. Діагноз – ендоміокардіальний фіброеластоз,у цій ситуації кесарський розтин нічого б не змінив,дитинка все одно померла б. Її позаутробне життя була просто неможливе».Разом з тим,відповідаючи на питання журналістів,чи діагностується це захворювання на УЗД,лікар впевнено відповіла,що ні.Між тим,лікар кардіолог,спеціаліст з ультразвукової діагнозтики приватного медичного центру Володимир Лавренюк у коментарі ІА Волинські Новини розповів,що ендоміокардіальний фіброеластоз таки діагностується.«Це досить рідкий діагноз,і в залежності від ступенів його прояву діагностика може бути ускладненою,але не є неможливою. Причиною того,що лікарі не побачили це раніше,може бути банально неякісний апарат УЗД. І взагалі,медицина – це не математика,може трапитись абсолютно все»,– резюмує кардіолог.Подружжя Марина та Олександр усвідомлюють,що вже ніхто не поверне їм сина. Батьки хочуть лише єдиного – справедливості. Бо,якщо був хоч один шанс врятувати маленьке життя,а ним не скористались,- винні мають понести відповідальність.