Пам’ятну дошку встановили на будинку,де проживав Василь Зелінський із сім’єю,на вулиці Січовій,5.
 
На захід прибули представники місцевої влади,зокрема заступник міського голови Луцька Сергій Григоренко,депутат міськради Костянтин Петрочук,представники духовенства,побратими військовослужбовця та ті,хто знав Героя і його родину особисто.
 
Передусім,усі присутні виконали Державний Гімн України,а священик здійснив обряд освячення дошки.
 
«Сьогодні напередодні 25-ї річниці Дня Незалежності України та в День прапора ми маємо урочисту,але сумну подію,адже ми вшановуємо полеглого Героя Зелінського Василя,який загинув захищаючи Україну два роки тому»,- зазначив Григоренко.
 
Натомість,священнослужитель додав,що цей пам’ятний знак встановлено для того,щоб люди проходячи повз,згадали про полеглого Героя і пам’ятали його подвиг.
 
«Ми освячуємо цей знак,для того,щоб це місце стало місцем пам’яті,щоб проходячи повз ми згадали про Василя і не тільки ми,але й люди,які будуть жити багато поколінь після нас,щоб цей подвиг пам’ятали. Ми освячуємо для того,щоб це місце стало місцем молитви,щоб люди,які проходять в молитві згадали про Василя. І ще для того,щоб це місце стало місцем натхнення,щоб бачачи цю пам’ятну дошку,ми задумалися «що я зробив для України» і щоби наслідували його,хоча би в малесеньких щоденних ділах»,- наголосив духівник.
 
Депутат міськради та ініціатор встановлення меморіальної дошки Костянтин Петрочук подякував мамі Василя за його подвиг і наголосив,що доки ми живі – жива й пам’ять про полеглого.
 
«Трагедія його родини стала трагедією нашого міста,трагедією всієї держави. Тому ми відкриваємо цю дошку,щоб кожного разу дітки,які йдуть в садочок,школу і їхні батьки могли вшанувати його пам’ять,щоб батьки розказували дітям,що відбувалися такі події і Василь за волю України,за чисте небо над їхніми головами віддав найцінніше,що в нього було – життя»,- підкреслив Петрочук.
 
Слово скорботи висловив й побратим Василя Зелінського Борис Дубасов.
 
«Я був в нього командиром відділення,він був дуже хорошою людиною,доброю,на нього можна було покластися. Кажуть,Бог забирає самих кращих – це про нього. Він мав золоті руки,добре серце… Герої не вмирають,а залишаються в наших серцях назавжди»,- зазначив чоловік.
 
Насамкінець,вірш у пам’ять про батька розповіла донька загиблого – Юлія. Потому,усі присутні на заході поклали квіти до пам’ятного знаку і хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героя.
 
Варто зазначити,що Василь Зелінський народився 26 січня 1983 року у селі Романів Луцького району. Згодом проживав у Луцьку. Загинув військовослужбовець 29-го серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором. 14-го вересня 2014 року його тіло було знайдено пошуковою групою Місії “Евакуація-200” (“Чорний тюльпан”) у полі в урочищі Червона Поляна неподалік від с. Чумаки й привезене у Запоріжжя. Загинув разом з військовослужбовцями 40-го батальйону 51-ї механізованої бригади,серед них ще двоє досі невстановлених бійців. Тіло Героя упізнали за тестами ДНК.