Андрій Єфремович Ніколаєнко (1929–2011) – цікава постать в художньому житті Луцька др. пол. ХХ століття. Вихованець Харківської школи,він прибув на Волинь наприкінці 1950-х років,поповнивши когорту місцевої творчої інтелігенції. Справжній професіонал в середовищі першої мистецької організації,яка іменувалася «Товариство волинських художників». Андрій Ніколаєнко вирізнявся особливо шанобливим ставленням до творчості. Багато знав і невтомно працював над удосконаленням власного фахового рівня. Мудрий,делікатний у стосунках,до його думки прислухалися,у нього шукали поради у найсокровенніших творчих задумах. Володіючи технічними прийомами реалістичних традицій,він,все ж,перебував у постійних пошуках. Його вабили експерименти в царині кольору й форми. Олійне малярство,акварель – улюблені техніки художника. В творчій спадщині художника – портрети,пейзажні етюди,натюрморти. Всьому,що створив Андрій Ніколаєнко притаманні поетична проникливість настрою,вишуканість і висока культура виконання.
В особистій долі Андрія Ніколаєнка відобразилися драматичні злами тієї складної доби,в якій жив і творив.
Про це і не тільки буде розмова під час вечора пам’яті в Галереї сучасного мистецтва «Арт-Кафедра» – «Сторінками творчої біографії волинського художника Андрія Ніколаєнка».
Початок о 17.00.
Вхід вільний.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook