У презентації проекту «оновленого» статуту взяли участь народні депутати України,члени Політичної ради Партії – Валентин Дідич та Олександр Дубінін,а також новообраний народний депутат Ірина Констанкевич. Окрім того,до обговорення партійної Конституції долучилися голова Волинського УКРОПу В’ячеславав Рубльов,члени та прихильники політсили.
 
Передусім,народний обранець Олександр Дубінін нагадав історію формування партії «УКРОП». Він зазначив,що кілька років тому на українську землю ступив чобіт російського окупанта,тоді ж ворогами був захоплений Крим і планувався масштабний наступ російських агресорів на решту території держави. Після того,як російські війська почали протягувати свої сили ще й на Донецьку і Луганську області,постала гостра необхідність у захисті інших українських регіонів. У той самий час,Дніпропетровську та Одеську області,які опинилися у зоні ризику,очолили Ігор Коломойський та Ігор Палиця. Саме тоді,за словами Дубініна й був даний опір російській спецоперації «Русская весна»,який передбачав повномасштабний наступ на українські землі з метою приєднання їх до РФ.
 
Буремні події 2014-го року згуртували багатьох патріотів і вже наступного року в Україні з’явилася політична партія «Українське об`єднання патріотів — УКРОП». На місцевих виборах молода партія взяла високий результат і стала четвертою серед усіх політсил за кількістю депутатів обласних рад. Як зазначає Олександр Дубінін,політична сила об`єднала усі верстви населення,серед яких і бізнесмени,передові громадяни,представники різноманітних національностей,втім усі вони – патріоти рідної держави України.
 
«Тоді Путін спіткнувся і йому не вдалося реалізувати свої антиукраїнські плани. За короткий час «УКРОП» взяв таку планку,яка іншим політичним партіям дається за багато років»,- наголошує Дубінін.
 
Потому на очільника та членів політсили почали «полювати»,«укропівці» зазнали масових обшуків та протистоянь,власне тому на певний час партія змушена була призупинити свою діяльність. Нині вона повноцінно функціонує і набирає все нових і нових обертів. Однак за час «неактивності»,каже Дубінін,трапився певний розрив між центром партії та регіональними осередками,мали місце навіть масові виключення членів партії. Аби врегулювати ситуацію і зробити політичну силу ще більш потужною,було проведено спеціальний аудит статуту партії ,під час якого з’ясувалося,що конституція «УКРОПу» не досконала і потребує певних змін на шляху до його демократизації.
 
Нині «укропівці» розробили нову редакцію статуту політичної партії і представляють його у різних областях держави. Не оминули однопартійці й Волинь,де сьогодні відбулося публічне обговорення проекту.
 
«Я впевнений,що такого статуту немає,не лише у жодній політичній силі в Україні,але й в країнах пострадянського простору» – підкреслює нардеп Олександр Дубінін.
 
Тож,оновлений документ партії розрахований на покращення взаємодії регіонів із центром,він спрямований на якісну демократизацію у функціонуванні політсили та продукує новий підхід до прийому та виключення членів та керівників партії.
 
Зокрема,згідно з проектом статуту,особа,котра хоче потрапити у лави «УКРОПу» може подати відповідну заяву і її розглядатимуть у термін до 30 днів. Механізм прийому у політсилу нині значно спроститься. Партійці,які чинять певну перешкоду,протистоять критиці – будуть суворо покарані,адже основним принципом партії є демократичний процес виборів із критикою.
 
Що стосується виключення з партії,то там також є кільки нововведень. Одне із них стосується того,що після виключення члена «УКРОПу»,він має право подати апеляцію. Натомість розглядати справу та виносити остаточне рішення має кваліфікована парткомісія.
 
Цікавим є пункт про соціальні ліфти. Він більшою мірою стосується «активістів» партії. Такі люди зможуть брати участь у форумах,засіданнях тощо. Таким чином,у партії формуватимуть резерв людей,які згодом зможуть прийти на посади.
 
Окрім того,члени партії мають змогу висловити вотум недовіри своєму керівнику і на зборах прийняти рішення про його відставку.
 
Так,власне,новий проект статуту сформований на принципах «3-х Д»: демократичність,децентралізація управління та девождізація.
 
Відтепер,за принципом демократії,вибори усіх рівнів повинні відбуватися на альтернативній основі,тобто голосування не за одного поданого кандидата,а мінімум двох. За таким же прикладом відбуватимуться й вибори голови партії на з’їзді.
 
Говорячи про децентралізацію управління,то її основою є функціонування партії за методикою «знизу-вверх»,а не навпаки. Третє «Д» означає,що керівником політсили буде не вождь,а та людина,яка керує. Голова партії – невід’ємна частина складу політичної сили і не може чинити певні дії або ж виголошувати будь-яких заяв без погодження однопартійців.
 
Таким чином,гості зі столиці розповіли представникам партії «УКРОП» у Луцьку про основні засади нового статуту політичної сили із метою його публічного обговорення. Натомість,волиняни висловили кілька пропозицій до покращення цього проекту. Беручи до уваги усі пропозиції та ініціативи з регіонів України,робоча група у Києві працюватиме над покращенням нового статуту і уже восени його планують затвердити на загальному з’їзді «УКРОПу» у Києві та запустити в дію.