У новій книзі Йосипа Струцюка – роман «Чорний припс»,кіноповісті «Коливо» та «Хурда»,оповідання «Мерилін» і «Бугай»,повісті «Циганчук» і «На березі річки,назву якої вже не всі пам’ятають». У цих прозових полотнах – перипетії доль,сувора талановита правда про жахіття голодоморів,вибух у сарці України атомного монстра,трагідрама пострадянського дійсності та сьогодення.
Другому розділ книги («Тут все – моє») – щира,відверта сповідь-одкровення Йосипа Струцюка про прожите й пережите. Ці спогади (зокрема «Мої Стрільці»,«Перший ешелон»,«На березі Середньої Хортиці»,«Моє Глинище»,«Моє Колодяжне»,«мій Волинський краєзнавчий») – своєрідний ключ до розуміння удільності «Я» митця.
А завершується «Коливо» роздумами «Коли читаєш Йосипа Струцюка,засвічується душа» цьогорічного домінанта на Шевченківську премію Петра Сороки.
«ВП» нагадує,що ця книга побачила світ у видавництві «Твердиня» за фінансової підтримки експертної ради з питань видавничої справи Волинської обласної державної адміністрації. Редактор – Валентина Гордійчук,художній редактор – Катерина Шиворонкова,комп’ютерна верстка Юлії Дегтярук. «Коливо» – одна із тих книг Йосипа Струцюка,у яких,як зазначає Петро Сорока,«кожне слово,ба навіть титла,дихає Україною… Й. Струцюк пише так,ніби з кожної букви на нього дивляться суворі очі Вседержителя».