На знаку напис українською мовою та ідиш,- пишуть Хроніки Любарта.
 
«На цьому місці було єврейське кладовище святої громади міста Луцька. Тут поховано багато цадиків,в тому числі: святий рабин Вольф,святий рабин Гершон Луцкер,святий рабин Іцхак Айзік,святий рабин Єгошуа Ешель та праведні й богобоязливі євреї міста. Святий р. Шломо Луцкер сказав про це місце: «Світлий дім вічності»»,- ідеться у тексті меморіального знаку.
 
Другий знак встановили на узвозі Тещин язик. Єврейське кладовище в тому місці було із середини ХІХ століття.
 
Знаки змонтували з ініціативи Волинської релігійної громади прогресивного іудаїзму та організації «Оалей Цадікім – Гадер Авот». Її керівник рабин Ісраель Меїр Габай відвідав Луцьк. Він зазначив,що йому прикро бачити житлові будинки на місці кладовища і городи на місці масових розстрілів часів Другої світової війни.
 
Нагадаємо,останніми роками лунали різні заяви про ознакування колишніх кладовищ на території Луцька. Так,ішлося про згадку австрійського меморіального комплексу біля школи №5,впорядкування Меморіалу з його різнонаціональними похованнями тощо. Поки що вшанування єврейських цвинтарів є першою акцією подібного роду.