На факультеті філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки студенти і всі поціновувачі української мови мали змогу послухати лекцію професора Ірини Фаріон про визначних постатей, а також біблійні тексти. Зустріч з доктором філологічних наук відбулася сьогодні, 24 квітня.
Декан філологічного факультету Юрій Громик спільно з професором Світланою Богдан запросили пані Ірину Фаріон провести прилюдну лекцію для студентів. Нагадаємо, цикл прилюдних лекцій проводиться з нагоди 25-ліття кафедри історії та культури української мови на факультеті філології та журналістики.
На лекцію до професора Львівської політехніки зібралася чимала аудиторія. Вільних місць не було, тому заслухані студенти сиділи на підвіконнях або ж просто стояли.
Мовознавець розпочала з того, що згадала про великого співака та композитора Володимира Івасюка. Саме сьогодні, 24 квітня, він «пішов і більше не повернувся».
«Він подарував нам не одну афористичну думку, з якої іскрометить і досі», – каже Ірина Фаріон. До луцьких студентів професорка приїхала розповісти про біблійні тексти та переклад їх українською мовою.
Аби зацікавити аудиторію, вона розповідала історії з викладацької практики та пояснила, що не можна читати сухі лекційні промови. Цього притримувалась Фаріон і на сьогоднішній зустрічі. Можливо, саме тому присутні уважно та з великим бажанням слухали професорку.
Доктор філологічних наук розповіла, як у неї виникла ідея написати книжку про мову у контексті прагматичних категорій. Потім професорка згадала про Маркіяна Шашкевича та його збірку «Син Руси» і «Русалка Дністрова». Назва останньої несе ніби романтичний зміст, де немає ніякої політики.
«Найповажнішою політикою завше була українська культура, українська традиція і українська мова, а політика – це мистецтво побудови держави. Без тих духовних опор ніц не буде у тому житті», – каже Фаріон. Коли «Русалка Дністрова» вийшла, її заборонили, адже вона промовляла найсакральнішою річчю.
«А найсакральніша річ – це мова твоїх батьків. У цьому полягає найвищий сакрум. Це твій генетичний код. Це святая святих», – каже Фаріон. Вона захоплюється Маркіяном Шашкевичем, Іваном Пулюєм, Тарасом Шевченком, які не пливли за течією, а пропагували свою рідну мову.
Більше часу пані Ірина приділила фізику Івану Пулюю. Він вчив чужі мови, знав їх 16, для того, щоб усьому світові розповісти, який він багатий, бо він має свою мову. Саме він вперше переклав молитви українською. Пулюй зробив великий внесок у розвиток фізики, але найголовніше – те, що він «своєму народові дав Біблію його мовою».
«Сто років минуло, а базові тези Івана Пулюя сьогодні вкрай актуальні і гострополітичні. Саме він показав нам майстер-клас єдності сили слова і сили зброї», – каже Фаріон.
На завершення вона розповіла про Мелетія Смотрицького, який вважав, що «не віра робить русина русином, а кров, гени». Митрополит Йов Борецький писав навпаки, що «ми спільного роду, походження з московитами».
Наприкінці лекції Ірина Фаріон презентувала книги, які привезла з собою, і подарувала їх кафедрі історії та культури української мови. Охочі підписували книги у професорки та робили фотографії напам’ять.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook