Про це йшлося під час дня депутата у КЗ «Луцька міська клінічна лікарня».
Відтак,головний лікар закладу Лариса Духневич зазначає,що стаття 49 Конституції України гарантує безоплатне надання медичних послуг,втім реалії показують зовсім іншу статистику. Згідно із бюджетом країни,видатки на медицину покривають лишень заробітну плату лікарів та витрати енергоносіїв лікувальних закладів. Решта коштів – це мізерна сума,яку розподіляють між закупівлею медикаментів,харчуванням пацієнтів у стаціонарі тощо.
Так,середня вартість одного ліжко-дня на харчування у 2015 році становила 7,34 гривень по загальному фонду бюджету,тоді як головним кошторисом держави на 2016 рік передбачено лише 6,41 грн.
Те ж стосується й медикаментів на один ліжко-день. Вартість на медикаменти за бюджетні кошти у 2015 році склала 19,71 гривень,із залученими коштами – 65,67 гривень та з врахуванням коштів пацієнтів – 160,44 гривень. У той час,коли бюджетом на 2016 рік передбачено 14,81 гривень. Загальна обрахована потреба на медикаменти становить понад 37 мільйонів гривень.
Окрім того,Лариса Духневич додає,що останнім часом значно зросла ціна на продукти харчування та речі першої необхідності,це вже не говорячи про медикаменти,тому очевидно,що державних асигнувань не вистачає на потреби лікарень та їх пацієнтів. За статистичними даними продукти харчування зросли у ціні на 40,4%,медикаменти – на 35,8%,найдорожчими стали реактиви які подорожчали на 99%.
Звісно,у лікарні є перелік послуг,що надаються безкоштовно. Це,зокрема,перебування у стаціонарі,харчування,виконання медичних процедур,надання допомоги в умовах травмпункту тощо. Однак проблема недостатнього фінансування лікувальних закладів залишається доволі складною. Наприклад,Лариса Духневич каже про випадок лікування гострого апендициту. В частині розхідних матеріалів лікування хвороби обійдеться приблизно у 1200 гривень. Тому постає питання,як можна пролікувати пацієнта за виділені державою кошти,тоді як елементарні процедури вартують більше 1 тисячі гривень.
Окрім того,цьогоріч держава зовсім не врахувала витрат лікарень на придбання медобладнання,здійснення ремонтних робіт,закупівлі миючих засобів та засобів гігієни,паливно-мастильних матеріалів. На ці потреби із держбюджету взагалі грошей не виділяли.
Додатковим засобом для покращення умов існування медзакладів є надходження від страхових компаній та громадських об’єднань. За 2015 рік вони склали 9,8% до виділених бюджетних асигнувань на медикаменти.
Тож,Лариса Духневич наголошує,що лікувальні заклади,зокрема й Луцька міська клінічна лікарня намагаються зробити усе,аби покращити умови лікування людей. Вона наголошує,що пацієнти трапляються різні,однак усі вони,звичайно,не задоволені своїм становищем,хворобами,однак лікарі намагаються надати їм якомога кращі послуги,хоча без підтримки держави це вдається зробити вкрай важко. Поряд з тим,лікарні вдається вигідно скоригувати використання коштів та оновлювати матеріально-технічну базу закладу,здійснювати ремонти й добудовувати нові відділення.