У Київському зоопарку,за словами Людмили Денисенко,дуже втішені тими змінами,які відбулися останніми роками саме у Луцькому зоопарку. Тож візит до столичних колег,окрім суто робочих технічних та освітніх питань,мав і надзвичайно приємну для нас складову. Адже до обласного центру Волині привезли на утримання орлана-білохвоста,голубів-павичів та гірських куріпок.
Окрім того,віднині у нас мешкатиме самка дикобраза. Щодо неї є сподівання на збільшення популяції,бо у нас вже давно «холостякують» двійко дикобразів-самців.
А тепер трішки про нових підопічних. Отож,орлан-білохвіст є рідкісним червонокнижним птахом. Він – один із найбільших представників хижих птахів Євразії із розмахом крил,що досягають 2,5 метра. Характерною рисою виду є білий хвіст у дорослих особин (бо у молодих птахів воно буре). Мешкає у прибережних лісах,поблизу водойм,багатих рибою. Гнізда влаштовує на високих деревах,подалі від людей. У середині 20-го століття чисельність орлана-білохвоста драматично скоротилася внаслідок переслідування з боку людини та отруєння птахів отрутохімікатами. Проте протягом останніх декількох десятиліть популяція у багатьох країнах частково відновилася. В Україні теж – причому найпомітніше в Чорнобильській зоні.
Ще одні пернаті – декоративні. Голуби-павичі отримали свою назву через хвоста. Вони належать до однієї з найстаріших порід,виведених в Індії. Погано літають,але зачаровують витонченістю стійки і рухів. Їх відрізняють живий темперамент,плодючість,вони невибагливі і добре вигодовують своє потомство. У цієї породи голова на граціозно вигнутій шиї відкинута назад і лежить потилицею на пір`ї надхвістя; груди високо підняті; крила трохи зімкнуті,махові пір`я розміщуються під нижніми бічними пір`ям хвоста; хвіст плоский і широкий,добре зімкнутий,тримається вертикально.
Гірські куріпки – одні з найбільших і найяскравіше забарвлених куріпок,родичі сірих та кам`яних. Цей вид спочатку зустрічався тільки на європейській території. Згодом їх акліматизували на Азорських і Канарських островах та на острові Мадейра. Птахи тримаються зграями,їхній раціон – насіння та комахи,а також польові рослини.
Руді гірські куріпки швидко бігають,нерідко їм вдається сховатися від ворога,оскільки вони петляють,заплутуючи сліди. Птах,що сидить у гнізді,намагається відвернути ворога від кладки. Він тікає від нього,розпрямивши крила та спотикаючись – так самка прикидається пораненою.
Самка рудої гірської куріпки іноді влаштовує відразу 2 гнізда,які розташовані недалеко одне від одного. Тоді насиджує яйця також і самець.
Токуючий самець під час виконання шлюбного танцю часто тримає у дзьобі шматочок їжі – «частуванн». Самець дає його самці.
Запрошуємо лучан та гостей міста відвідати зоопарк і побачити нових мешканців.