У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення,утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі,так і радісні події. Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

22 січня 1919 року назавжди залишиться важливою віхою у вітчизняній історії. У цей день було оголошено Акт Злуки Української Народної Республіки (УНР) та Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) у єдиній державі. Споконвічні українські землі,які у силу різних історичних обставин були розділені і уже багато років перебували у складі ворожих нам імперій,знову стали єдиними.

22 січня 1973 року в Чорткові на Тернопіллі гурт молоді під орудою Володимира Мармуса вивісив жовто-блакитні прапори (за що хлопців ув`язнили в радянському концтаборі).

22 січня 1978 року на знак протесту проти російської окупації біля могили Тараса Шевченка в Каневі спалив себе Олекса Гірник із Калуша.

22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки,утворивши “живий ланцюг” від Києва до Львова,на згадку про проголошення Акту Соборності.

22 січня 2014 року – це Чорний День Соборності України. Були перші загиблі під час революції Гідності (Сергій Нігоян,Михайло Жизневський,Юрій Вербицький).

Сьогодні надалі йде боротьба за соборність України з «братнім російським народом»,окупація Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України,не оголошена війна проти української держави,нашого народу,цілісності території.

Наше завдання – пробуджувати та виховувати почуття патріотизму,щоб кожен громадянин знав історію своєї держави,цінував минуле та відстоював майбутнє.

Українська мрія – єдність,свобода і незалежність!