Дмитро Тимчук розповів,що він за освітою – військовий журналіст,який закінчив у Львові профільне училище. Він із товаришами був першими військовими журналістами уже в Незалежній Україні.

Чоловік розповів,що «Інформаційний опір» виконує одночасно функцію інформування населення,але й не дає повної інформації,щоб не зашкодити військовим,аби не було зливів інформації,аби не звинувачень.

Тимчук відзначив,що громадські журналісти,на жаль,не мають потужного потенціалу самоцензури,а деякі представники ЗМІ узагалі «акредитовані» при «ДНР».

Він розповів,що основою групи «Інформаційний опір» стала група «Флот 2017»,яка спостерігала за базування Чорноморського флоту в Криму».

Тимчук наголосив,що атака на Україну планувалася не день і не два,проте верхівка,у тому числі і раніше Ющенка,не вірила у воєнну загрозу.

Зауважимо,що в Україні у 2009 році був прийнята доктрина інформаційної безпеки,проте вона не працює.

На жаль,інформаційно-аналітичний центр при РНБО був створений дуже пізно,хоча Тимчук із колегами наголошував необхідності такої структури. А поміж СБУ і Міноборони не було ніякого узгодження,інформацію про вбитих і загиблих вони діставали із різних джерел,тим самим,нагнітаючи ситуацію в суспільстві.

Тимчук пояснив,що,наприклад,в Америці надають повний доступ громадянським журналістам на передову,де вони працюють впритул до солдатів і починають співпереживати їм,а відповідь і писати краще.

Він зауважив,що,на жаль,АТО стала засобом для маніпуляції. Тимчук на час виборів хотів відійти від «Інформаційного опору»,проте не міг передати особисті контакти.

Військовий експерт зауважив,що офіційна позиція – це не завжди об’єктивна інформація. Звісно,дезінформацію сотнями роки використовували під час воєн. Але,на жаль,іноді влада починає приховувати правду,за кілька днів вилазить на поверхню,а довіра уже втрачена.

«Журналісти – це совість нації і сторожеві пси демократії»,- сказав Тимчук.

Лідер групи «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук також відповів на запитання студентської молоді. Він порадив при перевірці інформації користуватися трьома джерелами,бо напівправда гірша,ніж брехня.