Приїхав жити,а знайшов смертьСела Купичів і Літин і на третій день після трагедії не можуть заспокоїтися. Всім дуже шкода загиблого Юру Польгаєва. Чоловікові 14 червня мало виповнитися всього 25 років. Сусіди про нього тільки хороше розповідають,хоча знають лишень два місяці.Сам Юра родом з Одеської області,єдиний син у своїх батьків. Доля звела його з волинянкою Танею. Родився синочок,якому два рочки. Молоде подружжя очікувало ще одну дитинку. Важко їм було на Одещині,тому вирішили перебратися на Волинь. Узяв Юра із собою на нове місце і свою бабусю,яку хотів доглядіти. Поселились у Таниної мами в Купичеві. Сусіди з теплотою розповідають,як молоді взялися до господарки – все робили спільно: город садили,по зілля ходили. Мріяв,що переїде у власну хату. Відразу ж роботу знайшов у сусідньому Літині на свинофермі. Його ніколи п’яним не бачили.– Добрий хлопець,шпортун,– так кажуть про загиблого люди.Місцеві його прийняли і навіть прізвисько дали – «Одеса». Сьогодні всі співчувають Тані,на яку раптово звалилося таке горе – самій доведеться піднімати на ноги двох дітей.– Всеньке село ридало,неможливо було дивитись,як його синок намагався дати татові цукерочку,все ходив і казав: «Не спи,вставай». А мама як голосила! Цей крик досі у вухах,– розповідали купичівські жінки зі сльозами на очах.Люди потруїлися випарами аміакуПро те,як сталася трагедія,у Купичеві та Літині розказує усяк. Адже це бачив на свої очі не один чоловік. От тільки всі вони – працівники ферми і з журналістом спілкуватися відмовляються.– Та з ними уже провели відповідну роботу,– загадково всміхаються місцеві дядьки. – І не тільки з ними. На фермі вже тоже і вентиляція є,і протигази,вже все позавозили.По крупинках вдалося відновити картину подій. У п’ятницю по обіді відкачували гній. Забився насос. Його треба було дістати. Полізли Юра Польгаєв,Юра Каліновський та електрик Валік Давидюк. Зі слів останнього чоловіки у селі й розповіли,що першим втратив свідомість «Одеса»,далі впав Каліновський. Валік почав вибиратися. З однією рукою це було робити складно. Як тільки вискочив з ями,знепритомнів. Пролежав хвилин зо двадцять. Як отямився,подзвонив до завфермою Миколи Лукашука. Той прибіг,вскочив у яму,пробув кілька хвилин і відключився. Але Валік встиг уже покликати інших робітників,поступово вони витягнули всіх хлопців. Хоча було дуже тяжко – працювали ж без протигазів. Бригадир Федір спочатку намагався відкачати Польгаєва. Той ніби захрипів. Тоді кинувся до Каліновського,став робити штучне дихання. Решта тримала Лукашука,в якого були страшні корчі й він бився головою об асфальт. Потім до самого приїзду «швидкої» Федір робив штучне дихання,а Василь Давидюк – масаж серця Юрі Польгаєву. Та молодого чоловіка врятувати не вдалося: він занадто довго вдихав аміачні випари.