Перші згадки про використання жовтого та синього кольорів на прапорах українських земель сягають середньовіччя. Такі відтінки були на гербі Галицько-Волинського князівства у XIV столітті.
Під час Грюнвальдської битви у 1410 році на стягах воїнів Львівських земель зображували золотого лева на блакитному тлі.
У Запорізькому війську були різні прапори, але з XVIII століття на корогвах все частіше використовували синій і жовтий кольори. Козаки робили прапори на блакитному полотнищі, де жовтою фарбою малювали зірки, хрест та інші символи.
Синій відтінок на прапорі завжди символізував чисте небо, а жовтий – родючі пшеничні поля. Але порядок розташування цих кольорів довгий час був предметом суперечок.
Фото: кольори прапора символізують небо та родючі поля (Getty Images)
Синьо-жовтий прапор як національний символ з’явився у 1848 році у Львові. Його затвердила “Головна Руська Рада”. Незабаром ці поєднання кольорів поширилися на українських землях у складі Австро-Угорщини та в центральній Україні.
Проте у Першу світову війну на західноукраїнських територіях було більше прапорів жовто-блакитних кольорів. Подібні стяги супроводжували святкування столітнього ювілею Кобзаря.
За деякими історичними свідченнями, двокольорове полотно з жовтою смугою зверху було першим прапором УНР. Навесні 1917 у Києві вивісили саме жовто-блакитний прапор, вітаючи повернення Михайла Грушевського з Москви. І нібито він потім затвердив це поєднання кольорів для національного стяга.
Насправді у січні 1918 Центральна Рада на чолі з Грушевським узаконила інший порядок кольорів. Так, у постанові про флот говорилося, що на українських морських прапорах верхня смуга має бути синьою чи блакитною.
Фото: синьо-жовтий колір прапора вперше узаконили в УНР(Getty Images)
Коли до влади прийшов гетьман Павло Скоропадський, національна символіка не змінила зовнішнього вигляду, хоча Скоропадському часто приписують “перевертання” кольорів.
Після повалення Гетьманату в грудні 1918 уряд УНР остаточно затвердив синьо-жовтий прапор.
Зі встановленням радянського правління на території України національний прапор було заборонено. Його використання загрожувало в’язницею. Офіційним прапором УРСР стало червоне полотно із синьою смужкою внизу та зображенням серпа з молотом.
1990 рік тав знаковим для відродження нашої державності. 16 липня Верховна рада ухвалила Декларацію про суверенітет України. На честь цієї події 24 липня синьо-жовтий прапор підняли над будинком Київради, де люди зібралися на мітинг.
Люди вітають підняття прапора у Києві у 1990 році (архівне фото)
Тривалий час День прапора проходив 24 липня лише у столиці. З 2004 року свято почали відзначати на державному рівні, а його дату змінили на 23 серпня – також символічну.
В 1991 році 23 серпня синьо-жовте полотно внесли до Верховної ради. Наступного дня Україна проголосила свою незалежність і прапором накрили парламентську трибуну. Над будинком парламенту стяг здійнявся вперше у вересні 1991-го.
Мітинг 4 вересня 1991, коли прапор підняли над будівлею ВР (архівне фото)
З 2009-го у свята з’явилася традиція – щорічно 23 серпня о 9:00 відбувається урочиста церемонія підняття прапора по всій Україні.
Більше читайте новин на нашому телеграм каналі та на сторінці у Facebook