«Волинська правда» спостерігає та висвітлює конфлікт між Луцькою міською радою та Волинською обласною споживчою спілкою ось уже декілька місяців поспіль. За цей час було різне: і загальні збори підприємців на базарі, і красномовні виступи політиків на сесії ради, і «базарний майдан» під її стінами, і суди. І якщо Облспоживспілка з самого початку намагалася грати чесно, то у міській раді вигадували хитрі ходи, аби залишити для себе право поділу земельної ділянки під «Центральним» ринком.

Судова тяганина пересічному читачу видається дуже нудною і нецікавою справою, втім, саме за цим судовим  процесом можна спостерігати з попкорном, як за захоплюючим фільмом, чи чіпсами з пивом, наче за фіналом Ліги Чемпіонів. Це справжня партія в шахи, де кожна зі сторін думає на декілька ходів наперед. Втім, шахи – не найбільш видовищний вид спорту, відтак спробуємо порівняти судовий процес із футболом аби максимально оцінити «естетику гри» юристів, які демонструють «комбінаційну гру» з «відшліфованою  технікою».

«РОЗІГРАШ В ЦЕНТРІ ПОЛЯ» І «ГОЛ ЗІ ШТРАФНОГО»

Цей «матч» між Волинською обласною споживчою спілкою та Луцькою міською радою розпочався у серпні 2018 року. Договір оренди земельної ділянки під «Центральним» ринком закінчувався, відтак Спілка подала всі документи для поновлення договору. Втім, «м’яч» у Спілки відібрали у результаті не зовсім чистого «підкату» – міська рада проігнорувала звернення Спілки і відмовила у продовженні договору.

Спілка звернулася до суду і «забила гол зі штрафного». Суд  першої інстанції ухвалив рішення, згідно з яким договір необхідно було поновити на десять років. Втім, міська рада оскаржила це рішення в апеляції і в підсумку договір подовжили на рік. Цей строк мав починатися  з моменту внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру речових прав.

Після «пропущеного голу» міська рада почала грати не за правилами. У міській раді почали трактувати рішення суду та й сам договір якось по-своєму і вирішили, що його дія завершилася 27 серпня 2019 року. «Грубий фол» проти Спілки міська рада вчинила 6 вересня 2019 року на позачерговій сесії, коли, не дивлячись на рішення суду про поновлення договору, депутати проголосували за його припинення, а державний реєстратор з невідомої підстави вніс відповідний запис до єдиного державного реєстру. Так не зовсім чесно міська рада «зрівняла рахунок».

«АТАКА ПО ФЛАНГУ» І «КОМБІНАЦІЙНА ГРА» СПОЖИВСПІЛКИ

Зрозумівши, що гра буде грубою, Облспоживспілка також змінила тактику та почала «грати широко», «на флангах». Спершу до суду подали позов про тлумачення умов договору, адже стало зрозуміло, що у Спілці та у раді його розуміють по-різному. Потім – позов про оскарження рішення Луцької міської ради про припинення дії цього ж договору.

Мабуть, десь у глибині душі можновладці розуміють, що договір та додаткова угода до нього – таки на користь Спілки. Відтак, і судовий «матч» рада ризикує завершити не на свою користь.

«Небезпечний момент» біля «воріт» Облспоживспілки створила Луцька міська рада перед сесією 25 вересня. Тоді депутати мали голосувати за поділ земельної ділянки під «Центральним» ринком на декілька дрібніших. У разі ухвалення такого рішення депутатами, Облспоживспілка не змогла б відстояти своє право на оренду землі під ринком навіть у разі перемоги у суді, адже ділянка, з приводу якої точиться спір, припинила б існування.

Розуміючи це, юристи Облспоживспілки почали грати на випередження на одному із «флангів». У судовому процесі, де оскаржується рішення про припинення договору, Спілка заявила клопотання про забезпечення позову. Просили накласти арешт на спірну земельну ділянку, аби її не встигли поділити до вирішення справи по-суті. Юристи обґрунтували свої вимоги, наводили прецеденти таких «фінтів» міської ради з минулого, втім, «арбітр матчу» виніс несподіване рішення – Спілці відмовили у клопотанні про задоволення позову.

«Оборона» Спілки «провалилися», і  тільки «захист всією командою» вберіг торговців від «пропущеного голу» – кілька сотень підприємців прийшли на сесію і можновладці не наважилися поставити провокаційне питання на голосування. Але «контроль м’яча» залишився за міською радою, вони перегрупувалися і розпочали нову атаку.

Питання про поділ земельної ділянки можуть винести на голосування на наступній сесії міської ради, яка має відбутися 30 жовтня. І якщо у основному судовому процесі, про тлумачення умов договору, суд ще не дійшов до вирішення справи по суті, то інший судовий процес, щодо оскарження рішення про припинення дії договору, наближався до завершення.

«ЛУЦЬКИЙ КАШАЇ»: «УДАР В ШТАНГУ» І «ГОЛ НА ДОБИВАННЯ»

Вчора, 21 жовтня, відбулося засідання у господарській справі про оскарження рішення про припинення дії договору. У футбольному світі відомий не з найкращої сторони футбольний арбітр з Угорщини –  Віктор Кашаї, який свого часу не зарахував чистий гол збірної України у ворота збірної Англії. На думку підприємців з «Центрального» ринку, їхній «матч» проти міської ради судить справжній «луцький Кашаї».

«Господарський суд куплений-перекуплений», – діляться на емоціях враженнями після судового засідання підприємці.

А сталося ось що. Юристи Облспоживспілки продемонстрували впевнену «комбінаційну гру» і «домашня заготовка» призвела до «взяття воріт». На думку, адвокатів Спілки, «арбітр» підігравав суперникам, але їм це не допомогло. Судове засідання 21 жовтня мало продовжитися на стадії судових дебатів. Це завершальна стадія судового процесу перед ухваленням рішення.

Втім, юристи Спілки заявили клопотання про зупинення судового розгляду справи допоки не буде результату у основному процесі – про тлумачення умов договору. Адже ризик поділу земельної ділянки сесією ради 30 жовтня до вирішення судової справи по суті досі існує. Юристи пояснюють, що зупинка судового розгляду у цій справі унеможливить такий розвиток подій.

Заслухавши доводи сторін, суд прийшов до висновку, що заява про зупинення судового розгляду не обґрунтована та відхилив її. Юристи Спілки «вдарили у штангу». Втім, тут же вдало «зіграли на добиванні». Розуміючи, що суд ухвалить саме таке рішення, адвокати заздалегідь підготували клопотання про відвід судді. І, здається, такого ходу суперник не очікував. В цьому епізоді Спілка опинилася в безпрограшній ситуації, по футбольних мірках – це як підставити ногу аби відправити м’яч у порожні ворота.

СПІЛКА «ЧИТАЄ ГРУ» МІСЬКОЇ РАДИ

Законом чітко передбачено, у яких підставах можна заявляти клопотання про відвід судді. Серед іншого – наявність підстав вважати, що суддя упереджено розглядає справу. І такі підстави виникли у адвокатів Спілки у ході судового розгляду. Адже в певний момент «арбітр», на думку Спілки, почав підігравати міській раді. Зокрема, розглядаючи клопотання про зупинення розгляду провадження, суд з власної ініціативи почав шукати і досліджувати докази. Не дивлячись на те, що подавати докази – це обов’язок сторін. Зокрема, суд по своїй ініціативі дослідив протокол засідання іншого судового процесу, того, де розглядається питання про тлумачення умов договору. Розглянувши протокол, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення розгляду справи не підлягає задоволенню. А ось з клопотанням про відвід судді вже так не вийшло. Адже згідно із законом, якщо суддя не погоджується з відводом, клопотання має розглянути інший склад суду, який призначається автоматичною системою розподілу. До того часу розгляд справи припиняється. Звісно, адвокати Спілки це розуміли, а тому й передбачили декілька власних кроків наперед. Якби це був справжній футбол – гра юристів виглядала би чудовою комбінацією, яка закінчилася ефектним взяттям воріт.

На жаль, між футболом і юриспруденцією є ще одна спільна деталь – великі гроші. За сприяння команди, яка нині при владі на Волині, з державного бюджету на ремонт Господарського суду міста Луцька вдалося виділити 30 мільйонів гривень. У Спілці підозрюють і побоюються, що цей факт може вплинути на об’єктивність суду у вирішенні спору з міською радою.

Нині Спілка виборола перевагу для себе. Але «м’яч у центрі поля» знову розігрує міська рада, якій вкрай необхідно відігратися. Чи зможе рада вирівняти гру, не награвши на «червону картку»? Адже до «фінального свистка» у цьому «матчі» ще дуже далеко, а пристрасті на «футбольному полі» от-от вийдуть з під-контролю.

Василь Онищук