Якщо Конституційний суд знову скасує статтю за незаконне збагачення, яку повернула у Кримінальний кодекс Верховна Рада, то це буде політичним рішенням. Про це розповів юрист Євген Крапивін, – повідомляє Gazeta.ua.

«Незаконне збагачення повторно криміналізували. Це не щось нове. Хоча обвинувальних вироків за цією статтею не було.

Основна ідея – якщо людина не може довести, що вона користується, має у праві власності майно, яке перевищує її доходи, то воно підлягає конфіскації, а особа – покаранню.

Це по-перше стосується чиновиків. По-друге, розмір активів має бути значним – більше ніж 6,5 мільйонів гривень. Коли наприклад, за рік заробляє 300 тисяч, але при цьому користується автопарком на декілька десятків мільйонів. І немає жодних документів, які б підтверджували, що людина заробила це маючи бізнес з доходом у податковій декларації, або маючи якусь високооплачувану роботу. Якщо немає жодного запису ні в податковій, реєстрах нерухомості, правочинів. Значить людина вчинила злочин, тобто передував якийсь хабар, кража, розтрата майна. Але такий предикатний злочин був дуже давно і його неможливо довести.

Така хитромудра конструкція існує у багатьох європейських країнах з 2000 року. І її Конституційний суд у лютому визнав неконституційною.

А цивільна конфіскація – це паралельний механізм, який з’явився зараз. Його вигадали, як механізм за незаконне збагачення у менших сумах – від мільйона до 6,5. Тобто якщо не дотягує до злочину, але більше мільйон гривень, то можна застосувати відповідальність у цивільному порядку і скасувати право власності людини на якусь річ.

Доводиться, що людина не могла набути це майно законним шляхом. Тут є проблема, бо у законопроекті це поширили на майно, яким володіють останні 4 роки. Це зробили виключно для того, щоб притягти до відповідальності тих, по кому були провадження в НАБУ раніше. Бюро мало десь 80 справ по незаконному збагаченню. Тоді КС ухвалив рішення і всі їх закрили. Тепер знову є можливість підняти матеріали, переоформити у цивільний позов і звернутися до Вищого антикорупційного суду, хоча б конфіскувати майно. Ось тут найслабкіше місце закону. Його можна протрактувати, як зворотню дію закону в часі, що прямо заборонено Конституцією в частині відповідальності. У цій темі є довга юридична дискусія, чи цивільна конфіскація є відповідальністю.

Не виключено, що Конституційний суд під політичним впливом скасує знову. І це може відбуватися до безкінечності – криміналізовувати, декриміналізовувати. Хоча більше аргументів у бік конституційності статті законопроекту.

Нардепи врахували недоліки попереднього закону. Сама конструкція про набуття активів краще сформульована», – каже Євген Крапивін.