«От якраз згадала реакцію колег-депутатів на висловлювання Миколи Дендіберіна,котрий скористався російською в ході однієї з сесій…Я ж намагаюся розмовляти українською,– розповіла у інтерв’ю «Волинській газеті» депутат Луцькради,– Коли лише починала працювати в органах виконавчої влади,то діловодство велося російською,однак згодом усі без особливих проблем перейшли на українську. Вважаю: росіяни,котрі мешкають тут,повинні володіти державною мовою. Я ж особисто хочу вивчити ще польську або чеську. Вже й курси підказали колеги. Не дарма ж кажуть: скільки знаєш мов,стільки ти – людина. Хоча болісно реагую,коли на адресу росіян лунають необґрунтовані закиди. Так не можна».

Також Тетяна Дементьєва зізналася в інтерв’ю: «Чого в мені більше: російського чи українського? Все життя проживала в Україні. Тут мешкали мої батьки. Зрештою,люблю Волинь,Луцьк і людей! Тому я – українка. Але коли приїжджаю в Кострому,то оцим (торкається рукою потилиці) відчуваю: і тут моя земля. Правда,там шалено сумую за Луцьком».