«Давайте подумаємо над питанням: чи є в Україні сили,зацікавлені в цій війні? Вважаю,що є»
— Чим займаєтеся останнім часом,Станіславе Семеновичу?
— Уявіть собі,працюю. Весь вільний час віддаю науці. Видав нариси з історії логіки стародавнього світу. Це навчальний посібник,рекомендований Міністерством освіти для філософських факультетів. Побачив світ ще один мій посібник «Нариси з історії формування логіки в Індії». Можливо якби був трохи молодший,то готувався б до захисту докторської дисертації,але не бачу в тому ніякого сенсу. Хоча таку можливість не виключаю. Дисертація відсотків на 80 і більше вже готова,решту треба допрацьовувати.

— Багато доводиться працювати в бібліотеках?
— Ні,бо маю свою величезну бібліотеку. Все життя,про що дбав і що є моїм найбільшим надбанням — це моя бібліотека. Коли я приїхав на Волинь після закінчення філософського факультету Київського держуніверситету,а це було у 1968 році,так давно і ніби вчора,привіз сюди дружину,двох дітей і бібліотеку. Оплатив машину,поїхав у Житомирську область на батьківщину дружини,куди перевіз із Києва свою бібліотеку,і привіз цілу машину книг. А тепер дивлюся на них й думаю: що буде з ними,коли мене не стане? Це ж така цінність велика і нікому вона,на жаль,не потрібна. Молоде покоління читати не любить. Питання духовного і культурного розвитку українців сьогодні взагалі ніхто не переймається. Я вісім років у двох депутатських каденціях був секретарем комітету з питань культури й духовності,головою якого був Лесь Танюк. І найбільше,що мене вражало: приходили високопосадовці,віце-прем’єри,міністри,і ніхто не хотів відповідати,всі проблеми перекладали на місцеві бюджети. Де та нещасна сільська рада має взяти кошти на нові книги,на передплату періодики,коли навіть на зарплату їх не вистачало? Це дуже велика проблема. Сучасна бізнес-культура — приємне проведення часу,не більше. Подивилися 95 квартал,посміялися над Юлькою і президентом,ха-ха-ха,але це далеко не культура.
— Ви є справжнім дитям війни,бо народилися у 1941 році в перші її місяці. Чи думали-гадали,що вашому поколінню випаде на віку пережити ще одну війну?
— Мама народила мене в евакуації. Тільки до Дніпра добралися,хто чим міг,а німці побомбили всі переправи. Вона дійшла до Донбасу. Там якісь люди її підібрали і десь в якійсь хаті народився я. Хоч зареєстровано місце народження на Кіровоградщині. Потім мама знову добиралася додому,війна ще тривала. Не думав я,і ми всі були впевнені,що та війна була останньою. Тут,власне,не бачимо її,але хлопці наші гинуть. І мої кіровоградці,і волиняни,з усіх регіонів гинуть. А заради чого? Давайте подумаємо над питанням: чи є в Україні сили,зацікавлені у цій війні? Вважаю,що є. І про це говорять уже скрізь. Кому війна,кому мати рідна. Простому народу вона не потрібна. Політика й політики,переслідуючи свої цілі,влазять туди,колотять. Бо на війну все списати можна. Чому,думаєте,за останні два роки у нас так розцвіла корупція,неймовірно зріс рівень злочинності,чому такий спад економіки,зростання тарифів і цін,а життя народу стало просто нестерпним? Або ти нічого не їж,або не плати за квартиру. Не будеш платити — виселять,заплатиш за квартиру — не матимеш що їсти.. І переважна частина людей так живе,ледве зводять кінці з кінцями.
— Ми весь час посилаємося на своїх-сусідів поляків,які теж пережили подібну шокову економіку. Ще пам’ятаємо,як вони їздили до нас скуповуватися,стояли на наших базарах,як і українці на польських. Але їм було легше,бо Польща не воювала…
— Поляки не воювали,це так. Але це нація консолідована. У нас на превеликий жаль,не має такої єдності. Україна за своїм складом дуже збірна держава. Закарпаття,Галичина,Крим,Донбас,все воно стягувалося,стягувалося,і якби кому не хотілося,робила це радянська влада,що почила в бозі. Західноукраїнські землі — це ж істинно українські землі,але вони весь час були відрізані від України. То були в Австро-Угорщині,то в Польщі,або там і там. А радянська влада зібрала їх докупи. Але про це говорити сьогодні не можна,бо все,що пов’язане з комуністичним минулим,піддається ледь не анафемі. Навіть коли читаєш про пакт Рібентропа-Молотова,думаєш: а що поганого зробив Сталін? Приєднав Західну Україну і Західну Білорусію до істинно українських і білоруських земель. Бо бачив,що німці увійшли в Польщу і заберуть все. І за це він став поганим,бо вступив у зговір з німцями й вони поділили Польщу. Та німці вже на той час забрали Польщу! Нехай сучасники не говорять слів вдячності Сталіну за це,але хай і не паплюжать зовсім. Якби він зробив все навпаки і віддав німцям Західну Україну — я розумію,а так вибачте. Має бути логіка якась.

«Щоб не говорили про Путіна,що він маразматик,психопат — це все несерйозно»
— За 25 років незалежності в Україні проводилася хоч якась національна політика?
— Я б сказав не про національну,а націоналістичну політику. А національна політика за радянської влади проводилася,як не крути. У 1991 році ми отримали дуже різну в ментальному плані країну. І нічого не робили для того,щоб її об’єднати,а навпаки. Весь час повторювалося,що на заході живуть патріоти,що вони вже майже в Європі. А ці донбаські,кримські,дніпропетровські,криворізькі — вони не хочуть в НАТО,не хочуть у Європу. Влада постійно вбивала цей клин в очікування людей і на сході,і на заході. Чому виник Майдан? Чому сталися події в Криму і на Донбасі? Якби не вийшли на трибуну Верховної Ради Фаріон і Тягнибок і не заявили ті речі,які заявили,може й не було б нічого. Не нагнітати,а зменшувати градус напруги треба було. Можна було багато питань вирішувати. Навіть на Донбасі і в Криму тому ж надати російській мові статус регіональної паралельно з державною українською. Хіба це трагедія була б для України? А так що маємо? Втратили Крим,і війну маємо. До речі комуністи весь час говорили,що не треба нам вбивати клин між Заходом і Сходом. Політика,кажуть,річ брудна. Але вона необхідна річ,бо поліс — це суспільство,а держава потрібна для облаштування правил існування в ньому. Громадяни передають владу від себе політикам,залишаючись при цьому суверенами,і кажуть: «Керуйте від нашого імені». А вони говорять чомусь від свого імені,а на нас не звертають уваги. І то не лише в Україні,бо така суть держави. Ще Арістотель і Платон написали цілі праці,присвячені державі,її структурі,як обладнати владу,щоб вона була справедлива. Це не вдавалося абсолютно нікому. Тому що держава — це те,що над нами. Хоча зараз дуже часто чути фразу «Держава — це ми». Неправда,держава — це те,що вам поклали на плечі і що смикає й вказує,куди нам дивитися,що можна робити,а що ні. Є закони,право,моральні норми,релігійні,які регламентують усе життя суспільства. Ми живемо в світі і не думаємо про це,але це так. От політики сьогодні кажуть,що нам вигідно брати позики від МВФ,що це добре для держави. Кому добре? Комплексний борг України сьогодні становить уже 125 мільярдів доларів,а помножте на 27 і зрозумієте,що Україна продана,вона фактично вже не існує,тому що немає грошей. У Верховній Раді весь час чути,що треба такий-то закон прийняти,бо нам не дадуть кредитів. А що доброго у тих кредитах? Наші діти й онуки будуть розраховуватися за них. Реструктуризували ніби наші борги на 15 років,але зробили так,що прибуток кредиторів буде ще більший,ніж був би при одноразовій виплаті.
— Знову ж таки до Польщі повертаючись,чому,на ваш погляд,полякам списали великі суми кредитів,а нам не хочуть?
— Чому тільки Польщі,а Греції? Польщі списали частково,бо вона кредитів не виплатила б,у неї не було чим. Ми можемо виплатити: нашими землями,ще величезними інфраструктурами,кадрами. Як мені видається,Польща має ще й особливу місію. По-перше,це класична Європа. Ми,теж,звичайно,і центр знаходиться у нас,але коли їдеш машиною чи потягом і бачиш,скільки на узбіччях лісів та лісосмуг лежить сміття — розумієш,що це не так. Бо то дикунство. І нас таких в Європі бояться. І якщо ми заявляємо,що хочемо в Європу,то треба у всіх людей запитати. Адже не секрет,що сьогодні добра половина наших громадян не хочуть в Європу. Так,студенти,молодь хочуть себе реалізувати,їм це потрібно. Вони там шукають,бо тут немає чого робити. Не тому,що не хочуть,їх просто виштовхують за кордон. І якщо б сьогодні українцям відкрили кордони,було б так,як в Прибалтиці й Польщі,коли маса молоді виїхала. І не просто погуляти,а заробляти гроші.

— Україні відведено одвічну роль буферної зони?
— Так,ми буферна зона,яку скубуть і зверху,і знизу. І так було завжди. То її поляки скубли,то мадяри,австрійці,німці,татари,Литва,Росія царська. І все воно тут сходилося. У цьому біда наша. І сьогодні геополітичні герці відбуваються на нашій землі між найбільшими геополітичними гравцями. Як би ми того не хотіли,щоб не говорили про Путіна,що він маразматик,психопат — це все несерйозно. Людям можна таке говорити,а треба давати серйозні наукові геополітичні викладки,бо це дуже серйозна проблема. Через своє географічне розташування Україна опинилася в тисках зверзу,знизу,справа і зліва. Росія попри все — сильна держава й сьогодні розігрується геополітична стратегія між двома найсильнішими державами світу — США та Росією. Хто головна діюча особа в цій грі? Україна. Якщо,не доведи Боже,конфлікт інтересів виллється в бойові дії,на чиї голови падатимуть бомби? На українські. Тому мудрість наших правителів мала б полягати в тому,щоб зробити все,аби Україна стала не об’єктом геополітики,а суб’єктом. Щоб вона могла проводити таку внутрішню і зовнішню політику,яка дозволяла б відстоювати наші інтереси. Будемо відвертими,Україна входила в десятку найсильніших країн світу,а в Радянському Союзі ми були найрозвинутішою республікою: вугілля своє,нафта своя,уран свій,найбагатші землі і 25 відсотків світового чорнозему — наш,цього не має в жодній країні світу. Річки,озера,вода є,народ працьовитий,це ж 50 мільйонів. І ми не можемо цим розпорядитися?
«Чого ми повинні інтереси МВФ обслуговувати? Гроші можна робити в своїй країні,у нас є люди,розумні люди»
— Ви бачите в Росії нашого стратегічного партнера після всього,що сталося?
— Як не парадоксально,я бачу необхідність налагодження нормальних добросусідських стосунків з Росією попри всі ті настрої,що сьогодні активно нав’язуються суспільству. Ми втратили в РФ,щоб ви знали,30-40 мільярдів доларів через втрату російського ринку. Нам що,ці гроші зайві? Я не за те,щоб лягати під Росію чи виконувати її забаганки. У нас є свої інтереси і давайте будемо реформувати Україну,виходячи з її інтересів.
— Думаєте Росія погодиться на таких засадах будувати з нами стосунки? Вона не бачить Україну незалежною державою. Путін неодноразово на цьому робив наголос..
—Я не підтримую Путіна і хочу,щоб мене розуміли. Путін — це ставленик олігархів,якому п’яний Борис Єльцин віддав владу. А хіба мало там нормальних людей,які стурбовані тим,що відбувається? Компартія не боготворить Путіна. Але він президент своєї країни і працює на свою країну. От ми говоримо,що Путін у нас Крим забрав. А я не вважаю,що він забрав. Там же 20 тисяч наших вояків було. Я вважаю,що Крим віддали. Безсовісно,нахабно,бездарно віддали Турчинов,Яценюк і вся ця команда,без жодного пострілу. Вони його просто випхали в Росію,щоб самим утриматися при владі.
– Ви вважаєте,що в цій війні,найбільше зацікавлені олігархи і України,і Росії?
— Так. І ще Америки. Найбільші країни світу зіткнулися у світовому глобалізаційному протистоянні,а в українців лоби тріщать. І ми дурні включилися в цей процес. Чого ми повинні інтереси МВФ обслуговувати? Гроші можна робити в своїй країні,у нас є люди,розумні люди,є земля чудова,є ще економіка,хоч і розвалена. Можна за одне покоління Україну вивести в лідери. Але це не потрібно сьогоднішній владі.

— Як пояснити простій людині,чому,маючи практично все,ми сьогодні стали найбіднішою країною Європи?
— Просто при владі в Україні знаходяться люди,які думають так: поки ми тут,давай трошки візьмемо,доберемо,грабонемо,а далі хай розбираються після нас. І триває це вже 25 років поспіль.
У нас є всі можливості для потужного розвитку економічного життя.. Вчора по телевізору розповідають,що в Україні подорожчав борщовий набір. Що в нього входить? Капуста,морква,буряк,картопля і добре було б ще шматок м’яса,але про це не говориться. Хай би було вже так,бо для українця борщ — це вже не голод. Буряк подорожчав на 40 відсотків. На 12 —капуста,морква. Але звідки ми стали завозити буряк і капусту? З Китаю. Україна не може буряк свій виростити,моркву й капусту? Це ж традиційні наші овочеві культури. Хтось же мусив би про це думати й відповідати. У радянські часи була планова економіка. Прийшла нова влада і сказала: «План? Забудьте це слово,у нас ринок буде визначати правила гри». Натомість замість ринку зробили величезний базар. І маємо хаос,ніким не керований. Ринок ефективний в умілих руках і в тих народів,де традиції ринку роками відпрацьовувалися,а не так,як у нас,натиснули кнопочку чарівну і все буде. Японія — супер-держава,чомусь планує все наперед,прораховує,що треба зробити,що б було через десять років. А у нас все на авось,ринок нам підкаже. Ринок нічого не підкаже,бо його треба вміти слухати,вміти бачити. От Президент наш їздив нещодавно в США. І почув прямим текстом,що американцям набридло кидати гроші лопатою в українське корупційне болото. І це дійсно так. А панамські списки й офшорні рахунки нашого Президента,про які дізнався увесь світ? Це взагалі шок. Українські автозаводи сьогодні замість автомобілів виробляють військову техніку на війну. А хто власник цих заводів? І є цілий ряд таких моментів,що не вкладаються в голову українцеві,навіть патріоту-націоналісту,який готовий за Україну вмирати,навіть він не розуміє таких речей. Кожна порядна людина цього не розуміє. Чому війна йде з Росією,а в Липецьку фабрика «Рошен» працює й кожна четверта карамелька в Росії,випускається цією фабрикою? І куди йдуть податки? Іде війна,а по всій країні відкриваються нові фірмові магазини «Рошен»,я навіть у Києві побачив три чи чотири нових,яких раніше не було. А закон забороняє і президентові,і народному депутатові займатися бізнесом,якщо ти в політиці. Як стикувати все це? Думаєте,американці такі філантропи й просто так нам гроші дають? Абсолютно,у них є свій економічний інтерес в Україні. Вони нам навіть технікою серйозною не допомогли,а списали старі афганські бронеавтомобілі,пофарбували й привезли сюди. Наші військові дали їм негативну оцінку.
«Адже не завжди Кабмін буде таким безтолковим,як зараз,колись він буде і розумний,і не треба заважати йому працювати»
— Нажаль сьогодні Донбас став військовими полігоном,де не лише випробовується новітня зброя,а куди скидається для утилізації застаріле озброєння…
— Так,і не тільки озброєння. У нас теж уже скільки разів зривалися боєсклади. Це ж добро залежалося ще з радянських часів. Величезна кількість снарядів,мін,їх треба кудись дівати.
— Ви бачите спосіб вирішення цього конфлікту?
— Усі зациклилися на мінських домовленостях. Президент повернувся зі США і знову каже: тільки мінські домовленості. А у них записано: спочатку провести місцеві вибори на Донбасі,а тоді облаштувати кордон. І та влада,яку оберуть,по-своєму облаштує кордони. Ми обурюємося,але це записано в мінських домовленостях . Не Кучма це видумав,він кожне слово погоджував з Порошенком. Зрештою,хто такий Кучма? Колишній президент,а сьогодні звичайний пенсіонер. Чому він підписував ці документи,а не високопосадовці держави? Є міністр закордонних справ,є президент,уряд. А хочуть списати всі промашки на когось.

— Виходить,перші особи держави не несуть ніякої відповідальності?
— Виходить,що так. Одна з найбільших проблем сьогодні,це те,що у нас зруйноване управління державою. Конституція каже,що главою виконавчої влади є Кабінет міністрів. Не прем’єр-міністр,а кабінет,який голосує за прийняття рішень. Президент — глава держави,головнокомандуючий,силові структури його,зовнішня політика. А внутрішня політика — це зона відповідальності Кабміну. І якби закони у нас діяли,то президент не мав би права втручатися в його роботу. У нас всі питання роботи Кабміну вирішуються в Адміністрації Президента. Не напряму,але виконують те,що вважає за потрібне Президент. А може треба зробити так,як Кабінет міністрів вважає за потрібне? Адже не завжди Кабмін буде таким безтолковим,як зараз,колись він буде і розумний,і не треба заважати йому працювати. А взагалі давайте зробимо американську модель правління. Президент є главою уряду і він відповідає за діяльність уряду. У нас же Президент сьогодні ні за що не відповідає,зате стружку з усіх знімає.
Верховна Рада не лише приймає закони,але ще й мусить контролювати їх виконання. Саме цю функцію Рада виконує вкрай погано. Запросили якогось міністра чи навіть голову Кабміну для звіту,заслухали,дали оцінку,зробили висновки. Ніби все просто,але цього ніхто не робить. Тобто граються,але не серйозно все це. Яценюку висловили недовіру,а з роботи не звільнили. І працює людина до цих пір. У нормальній державі все було б дуже просто. Там високопосадовцеві достатньо десь засвітитися у негативному світлі,тільки підозру в корупційних чи аморальних вчинках висловили,як він іде у відставку. А наш Яценюк сказав,що не піде у відставку,поки йому не покажуть і не скажуть,хто буде замість нього? А яке твоє діло? Той,кого Верховна Рада і коаліція визначать. Хоча коаліції в нас нема. Ну може куплять за ці дні,зараз іде інтенсивний процес купівлі голосів. Це робиться брудно й настільки відкрито,що навіть ніхто не ховається.
— Коли ви були депутатом,вас не пробували купити?
— Навіть ніхто не підходив. Я б і хотів,щоб хтось підійшов,бо цікаво просто. А до наших,волинських,підходили й купували. А тепер вони ходять і розказують казки.
«Майдан виконав свої функції,він прибрав від влади Януковича,а далі хлопці гуляйте,бо ви заважаєте»
— За вашим прогнозом хто може змінити Яценюка у кріслі прем’єра?
— Мені здається,що це буде Гройсман. Яресько — це була б велика біда. Вона як була громадянкою США,так і залишилася. Як міністр фінансів вона не спрацювала,нав’язавши той бюджет,який МВФ підготував. Ви думаєте,вони самі його писали? Ні. Це там був сформований бюджет і сюди переданий,а від імені уряду Яценюк та Яресько внесли його у парламент.
— То ми геть даремно нарікаємо на Яценюка! Виходить,тільки МВФ винен у такому бюджеті,який маємо нині? За бюджет ніби проголосували,але чомусь ще з жовтня минулого року сидимо без траншів і вже кажуть,що є проблеми з виплатою пенсій…
— Проблеми з пенсіями у нас є давно. Щороку дефіцит пенсійного фонду становить від 30 до 50 мільярдів гривень. Чому думаєте,ми так просимо грошей в МВФ,бо немає грошей пенсії платити. Що ж ми за держава? Ви чули чи бачили,щоб Верховна Рада порушувала питання розвитку економіки? Про посівну компанію,про ціни на пальне для села вже давно ніхто не говорить. А про що говорять? Про Сакварелідзе,якого зняли. Шокіна зняли,але поки його зняли,то він зняв Сакварелідзе та його команду. І все це товчеться,як вода у ступі. Реформували прокуратуру,пересадивши з крісла в крісло,тепер за суди взялися. Гарячі голови кажуть,треба всіх 10 тисяч суддів звільнити. А звідки набрати нових? З Майдану? Вибачте,Майдан виконав свої функції,він прибрав від влади Януковича,а далі хлопці гуляйте,бо ви заважаєте. Зараз так прямо й кажуть.
— Але ті хлопці проливали кров на Майдані і проливають на війні,а влада тим часом безсовісно краде. І що їм робити? Громадянський контроль над владою мусить бути…
— Та повинен бути. Але необов’язково через «Правий сектор»,через Яроша. Подивіться,кого ми привели в політику. Козака Гаврилюка. За що? Бо його на морозі роздягли беркутівці. Постраждала ця людина,але ж це не значить,що він може бути політиком. Чи той самий Парасюк. Ну якщо він такий гарячий,хай іде і воює. Не треба цього робити в парламенті,це ж сором,всі дивляться і сміються.
— А де брати порядних політиків?
— Значить ми народ непорядний. Коли мені починають тикати пальцями й кричати,що всі винні,уряд винуватий,президент,я кажу: «А хто їх обирав учора? Відповідайте за свій вибір». Такі ми українці. Ми завжди шукаємо когось винного,а самих себе не бачимо. Вісім років я був у Верховній Раді ,мені багато хто й що не подобалося. Там був Кучма,там були олігархи,але тоді вони були ще мільйонерами,а сьогодні мільйонер за їхніми мірками — це злидар. Але ми ходили на роботу,праві,центристи,ліві,навіть якщо я не поділяв чиїхось поглядів і переконань,але ми всі працювали. Так,іноді блокували трибуну,за вісім років може кілька бійок було,але такого,як зараз,не було. Це ж нікуди не годиться.
— Що каже про все це філософія і логіка зокрема? Де пролягає межа між демократією і вседозволеністю?
— Платон ненавидів демократію,Арістотель не любив демократію і Сократ не визнавав її як досконалу форму. Тому що демократія веде до охлократії. Що у нас вийшло? Один Майдан,другий Майдан,а ні,то блокуємо прокуратуру,люди на вулицях . Це не контроль громадськості,а прояви охлократії,причому незаконні. Демократія дуже тонка справа,і якщо її будувати,то традиція повинна бути. Ми не належали до демократичних народів.
— Яка модель більш притаманна українцям?
—Я не хочу казати яка,але про що у нас починають сьогодні говорити люди? Про залізну руку,яка б усіх поставила в рамки і сама не виходила них. У рамки чого? Закону. Та коли закони можуть порушувати Президент,глава уряду,депутат,що ж про людей говорити. Це дуже серйозні речі. Ви кажете,у нас демократія. Справді,у Конституції все написано. І те,що у нас справедлива держава. А яка вона справедлива,якщо 3—4 відсотки сімей керують всією державою,захопили всю владу,всі багатства,а народ бідує? Я розумію,що все це треба пережити. Та складається враження,що дуже довго ми все це переживатимемо…