«Україна вдруге за 20 років незалежності спромоглася відповісти на звернення Шведської академії»,– сказала Забужко в інтерв’ю,опублікованому УНІАН.

За словами письменниці,НАН України і Спілка письменників України мали право щороку номінувати когось на Нобелівську премію з літератури.

«Байдуже,що та Спілка письменників – цілком мертва структура,де середній вік членів вищий,ніж вік Януковича,– вона має офіційний статус національної (як і шведська,наприклад),і кожного року на її адресу надходить запрошення висувати свого кандидата.

Коли 20 років тому вперше прийшов такий лист,то всі там перелякалися і впали в паніку,бо не вміли прочитати й не розуміли,чого від них хочуть. Знаю це,бо я,тоді «молода поетеса»,допомагала спілчанським чиновникам із перекладом»,– сказала письменниця,додавши: «У результаті десять років СП на ті листи від Шведської академії взагалі ніяк не реагувала – «впала в нєсознанку». Аж у 2001 році вперше оформили номінаційні документи – на Ліну Костенко,і теж повідомляли про це з таким самим комічним пафосом: «Ліну Костенко висунуто на Нобелівську премію». Та скажіть же правду – що просто ви на листа відповіли вперше за 10 років,виконали свій адміністративний обов’язок,за який зарплату одержуєте. А тепер ось вдруге,слава Богу,спромоглися. Тільки зараз це зробила не Спілка,а НАН».

Крім того Забужко заявила,що «Борис Олійник на Нобелівську премію – це просто непристойно».

«Не даю тут жодних естетичних оцінок,я теж ним у дитинстві зачитувалася,дещо досі напам’ять можу процитувати,але змилуйтеся,ну,нема такого поета у світовому чи бодай у європейському мейнстримі! Очевидно,спрацювала логіка «урядових призначень»,коли «на посади» висуваються не за конкурсом на профпридатність,а за критерієм корпоративної вірності – «свої»,як новий міністр оборони,що раніше дебютував кулачним бійцем у Верховній Раді…»,– сказала Забужко.

Довідка «ВП»

Оксана Забужко народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів. У 1968 році переїхала з батьками до Києва.

Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 року (вірші).

Закінчила: Київську середню школу №82 (1977),філософський факультет Київського університету ім.Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж університету (1986). У 1987 році захистила дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» на звання кандидата філософських наук.

У 1986-1988 роках викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім. Чайковського. З 1988 року – співробітник Інституту філософії Академії Наук України. У 1992-1994 роках перебувала в університетах США (Пенсильванському,Гарвардському,Пітсбурзькому) як «запрошений письменник» та Фулбрайтівський стипендіат. Від 1996 року,коли було видано «Польові дослідження з українського сексу» в Україні та «A Kingdom of Fallen Statues» у Канаді,провадить кар’єру професійного літератора.

Фото: «Радіо Свобода»