7 квітня православні відзначають Благовіщення. Це день, коли, за повір’ям, архангел Гавриїл сповістив Діву Марію про майбутнє народження Ісуса Христа. Про це повідомляє «Газета».

« Благовіщення – одне з дванадцяти найважливіших християнських свят, – говорить настоятель храму Святого великомученика й цілителя Пантелеймона у Гайсині Вінницької області Ярослав Вольвин. – Благовіщення – виключно духовна й велична подія. Для християнина є кращим не перейматися, що можна, а що не можна робити, а подякувати і прославити Бога. Церква рекомендує утриматися від будь-якої роботи й більше думати про духовне і, власне, про подію».

Архангел Гавриїл був посланий Богом в місто Назарет до Пресвятої Діви Марії і повідомив, що Господь обрав її бути Матір’ю Божою, йдеться у Біблії.

Наш народ є багатим на різні традиції, тому з Благовіщенням пов’язують багато прикмет. Але потрібно розуміти: традиції та звичаї не стосуються християнських свят – вони набуті в процесі розвитку культури. Забобони завжди супроводжують український народ. У кожній місцевості є свої. Напевно, вони походять від незнання істини. Якщо знання є, людина спокійно сприймає прикмети, якщо ж відсутні – надає забобонам більше уваги. Щоб не бути залежною від них, людина повинна мати істинну віру.

До цієї дати нічого не можна висаджувати й сіяти, бо земля ще спить

Благовіщення часто збігалося з початком роботи на землі, тому його сприймали як початок весни, момент остаточного відходу холодів. Вважається, що до цієї дати нічого не можна висаджувати й сіяти, бо земля ще спить.

Для підвищення та збереження врожаю предки виконували різні обряди. Зокрема, спалювали в печі дрова, а отриманий попіл змішували з освяченою в церкві сіллю. Суміш розкидали по кутах поля або городу. Вважалося, вона захистить наділ власника від недоброго ока, вбереже посадки від граду та шкоди.

Для миру між членами сім’ї, благополуччя дому і здоров’я заготовляли сіль. Кожен член сім’ї мав узяти її у жменю. Потім вона пропікалася на сковороді і зсипалася в мішечок. Ця сіль вважалася потужним засобом проти хвороб і захисним оберегом від недоброзичливців.

У цей день категорично заборонялося позичати або, навпаки, давати гроші й речі стороннім.

Дівчатам не рекомендувалося заплітати волосся, щоб не накликати на свою долю невдачі.

Наші предки вважали, що в цей день точно так само, як і на Великдень, грішників у Пеклі не мучать. Була поширена традиція 7 квітня вивозити бідних літніх людей на вулицю, щоб зібрати для них милостиню. До речі, була поширена прикмета про те, що, якщо злодій на Благовіщення щось вкраде, то весь рік для нього вдалим. Тому, люди намагалися бути пильними.