2 лютого християни вшановують преподобного Євфимія Великого, який народився у вірменському місті Мелітині орієнтовно 377-го. Виховувався у забезпеченій родині.

У молодому віці Євфимій став священиком, а згодом почав керувати усіма міськими монастирями. У 30 років він потайки вирушив до Єрусалиму. Поклонився святим місцям та оселився у монастирі, де почав відлюдницьке життя. Пізніше вирішив відійти ще далі від мирської суєти та оселився в пустелі.

Згодом до Євфимія почали приходити інші монахи та селилися поруч. Зрештою, ченці організували серед пустелі монастир. Одного разу туди звернувся арабський воєначальник та попросив зцілити сина. Святий Євфимій помолився і юнак одужав. Побачивши таке диво, багато арабів навернулися у християнство, за церковними переказами.

Євфимій хотів жити у самотності та мовчанні, але ніколи не відмовляв у допомозі людям, які приходили до нього. Інколи монастир приймав до 400 подорожуючих. У коморах завжди була їжа завдяки молитвам святого, згідно церковних переказів.