19 січня (6 січня за ст.ст.) Православна і Греко-Католицька Церкви відзначають свято Богоявлення – Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.

Цього дня згадується подія, коли перед виходом на проповідь і служіння, Господь наш Ісус Христос прийняв Хрещення у водах ріки Іордан від Іоанна Предтечі. Предтечею Іоанн Хреститель названий тому, що його місією як раз і було возвістити прихід обцяного старозавітніми пророками і очікуваного народом Ізраїля Месїі – Спасителя Світу.

І ось, перед тим як Христос-Спаситель мав вийти на проповідь, а також здійснити через Свої Хресну Смерть і Страждання викуплення людства від рабства гріха і смерті, а Своїм Воскресінням перемогти смерть і пекло, свою проповідь почав Іоанн. Він закликав народ до покаяння, на знак якого той, хто каявся приймав хрещення у водах ріки Іордан. Справа у тім, що у євреїв існував звичай здійснювати ритуальні омовіння та занурення у воду (євр. טְבִילָה «твіла», грец. βάπτισμα «баптісма») на знак очищення. Цей обряд проходили, зокрема,  язичнники, що приймали віру в істинного Єдиного Бога. Але цього разу Іоанн закликав приймати його і каятись усіх. Таким чином це було хрещення на покаяння. А Христос-Спаситель, охрестившись у водах Іорданських від Іоанна, таким чином, заснував перше і найгловінше з церковних Таїнств – Хрещення, в якому віруючий, при трикратному зануренні тіла у воду із призиванням Бога Отця, і Сина і Святого Духа, помирає для життя плотського, гріховного, і відроджується від Духа Святого у життя духовне. «Отож ідіть, навчіть усі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх виконувати усе, що Я заповів вам», – сказав Христос згодом Своїм апостолам, посилаючи їх на проповідь.

«Тоді прибуває Ісус із Галілеї понад Іордан до Іоанна, щоби хреститися від нього. Але перешкоджав він Йому й говорив: «Мені належить хреститися від Тебе, чи Тобі йти до мене?». А Ісус відповів і сказав йому: «Допусти, бо так нам належить виконати усю правду». Тоді допустив він Його. І охрестившись, Ісус зараз вийшов із води. І ось небо розкрилося, і побачив Іоанн Духа Божого, що спускався як голуб і сходив на Нього. І ось голос почувся із неба: «Це Син Мій Улюблений, у Якому Моє благовоління», – так оповідає подію Хрещення Господнього Євангеліє від Матфея.

Значення цієї події полягає ще й у тому, що тоді Бог явив Себе як Єдиний у Святій Трійці – Отець, Син, і Святий Дух. Про це говорить, власне, і тропар свята: «Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,  Троїчне явилося поклоніння: бо Родителя голос свідчив Тобі,  возлюбленим Сином Тебе називаючи;  і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова. Явився Ти, Христе Боже,  і світ просвітив, слава Тобі”. Значення цієї події як відкриття істини про єдність Бога іу Святій Трійці дуже яскраво розкриває і один із тропарів канону свята Богоявлення: «Троїці явленіє во Іордані бисть, Само бо Пребожественноє єстество Отец возгласи: Сей крещаемий Син Возлюбленний Мой; Дух же приіде к Подобному, Егоже благословят людіє и превозносят во вся віки – Трійці явлення на Іордані було, бо Саме Пребожественне єство Отець проголосив: Цей, Хто хреститься є Сином улюбленим Моїм; Дух же прийшов до Подібного Собі, Його ж благословляють люди і превозносять на усі віки».

Особливістю богослужіння в день свята Хрещення Господнього є те, що після Божественної Літургії відбувається чин Великого освячення води.   Це богослужіння відомо ще з перших віків Християнства, і звершується в пам’ять Хрещення Господнього у водах Іорданських, коли Спаситель  освятив водне єство. Під час Великого водосвяття єпископ або священик у особливій молитві, під час якої тричі виголошує «Великий ти, Господи і дивні діла Твої, і немає єдиного слова, що задовільно оспівало б чудеса Твої», просить Господа освятити воду, щоб вона отримала благодать, благословення Іорданське, ставши джерелом нетління та зцілення від недуг душевних і тілесних.

«Сам, отже, Чоловіколюбче Царю, прийди і нині зішестям  Святого Твого Духа і освяти воду цю», – також тричі молиться священик, благословляючи кожен раз воду. А наприкінці молитви він благословляє воду святим Хрестом тричі занурюючи його у воду під спів тропаря Богоявлення.

Богослужіння Великого водосвяття, згідно Церковного уставу, звершується як напередодні  Богоявлення, так і у сам день свята.

Ця освячена  богоявленська вода називається «Велика Агіасма» («агіасма» грецькою означає «освячена»), і є великою святинею церковною. Вона має надзвичайне благодатне значення, оскільки  освячується молитвою і призиванням Святого Духа. Згідно благочестивого звичаю, цю свячену воду прийнято зберігати упродовж року.