ПЕН-клуб був заснований у 1921 році. Назва організації – абревіатура,утворена першими літерами англійських слів poets – поети,essayists – нарисовці,novelists – романісти (слід відзначити,що абревіатура в даному випадку співпадає зі словом pen – ручка в перекладі з англійської). Ідея її створення належить англійській письменниці Кетрін Емі Доусон-Скотт. Першим президентом ПЕН-клубу став Джон Ґолсуорсі. В 1923 році відбувся перший конгрес ПЕН-клубу в Лондоні,в той час ПЕН-центри були створені у 11 країнах світу. Сьогодні подібні центри діють в 130 країнах.

Це – міжнародне об’єднання письменників,яке,як зазначено в Хартії ПЕН-клубу,«виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між всіма країнами. Його члени зобов’язуються виступати проти придушення свободи слова в будь-якій її формі в тих країнах і суспільствах,до яких вони належать,а також в усьому світі,коли це можливо. ПЕН-клуб виступає на захист свободи преси і проти необгрунтованого застосування цензури в мирний час. ПЕН-клуб вважає,що необхідне просування людства до більш високих форм політичної і економічної організації потребує вільної критики уряду,органів управління і політичних інститутів. Оскільки свобода передбачає добровільну стриманість,члени ПЕН-клубу зобов’язуються виступати проти таких негативних аспектів свободної преси,як неправдиві публікації,навмисна фальсифікація,спотворення фактів або тенденціозно безчесна їх інтерпретація заради політичних,групових або особистих цілей».