«16 років тому,суботнього ранку Гергій останній раз провів урок англійської для дітей. Напередодні він не раз повторював,ти відповідальна за дітей. Тоді я не розуміла,до чого він це говорить. Розуміння прийшло досить швидко»,- пише Мирослава Гонгадзе.
 
А відтак подумки звертається до вбитого чоловіка. «Сьогодні,16 років по твоїй смерті,я можу сказати,що виконала твою настанову. Нана вже місяць,як вчиться і працює в університеті. Сьогодні,так склалось,я перевожу до іншого університету Соломію. У нас вийшли гарні і розумні діти ,і мені вдалось виховати їх достойними людьми. Вони щодня усміхаються до мене твоєю усмішкою»,- розповідає вона.
 
Мирослава Гонгадзе також пише: «Ми вижили і втримали обличчя і пам’ять про тебе. Одиницям же з тих,кого ти вважав колегами та друзями,вдалось залишитись людьми. Але Бог їм суддя. Земля тобі пухом. Ти з нами».