19 лютого у Православній і Греко-Католицькій Церквах розпочався надзвичайно важливий період церковного року– Великий піст, який триватиме сім тижнів перед Пасхою. Він ділиться власне на «Святу Чотиридесятницю», встановлену Церквою на згадку про 40-денний піст Христа-Спаситея у пустелі перед виходом на проповідь, і Страсний тиждень – останній тиждень перед Великоднем, коли згадуються останні дні земного життя, Спасенні страждання і Хресна Смерть Господа нашого Ісуса Христа.

Устав харчування в період Великого посту доволі суворий, зокрема, монастирський устав передбачає утримання не лише від м’яса, молока та яєць, але, за виключенням свят Благовіщення Пресвятої Богородиці та Входу Господнього в Єрусалим, від риби, а в будні дні, якщо на них не припадають дні пам’яті великих святих – і від олії.  Втім головним, згідно православного віровчення, є піст саме духовний, тобто упродовж цього періоду слід відмовитись від будь-яких світських розваг і веселощів, та особливо намагатися творити добрі справи.

«Хто обмежує піст одним утриманням від їжі, той вельми безчестить його. Не одні уста повинні постити, нехай постять  і око, і слух, і руки і все наше тіло. Піст є віддалення від зла, стримання язика, відкладання гніву, приборкання похотей, припинення неправди, брехні і клятвопреступництва. Ти постиш? Нагодуй голодних, напої спраглих, відвідай хворих, не забудь і  ув’язнених, пожалій змучених, потіш скорботних і тих хто плаче. Будь милосердним, кротким, добрим, тихим, довготерпеливим, незлопам’ятним, блaгочестивим, щоб Бог прийняв  і піст твій, і дарував тобі плоди покаяння», – каже про це період церковного року один з Отців Церкви святитель Іоанн Златоуст, архієпископ Константинопільський.

Варто зауважити, що богослужіння седмичних днів Святої Чотиридесятниці відрізняється від звичайного і підкреслює покаянний характер Великого посту. З понеділка по п’ятницю, за виключенням свята Благовіщення Пресвятої Богородиці, якщо воно на них припадає, не звершується Божественна Літургія, втім по середах і п’ятницях відпрaвляється Літургія Напередосвячених Дарів, коли вірних причащають вже освяченими на Літургії святителя Іоанна Златоуста та святителя Василія Великого Святими Дарами.

Щоденне богослужіння складається у седмичні дні Святої Чотриридесятниці з Утрені, Великопісних часів, Зображальних та Вечірні (у середи і п’ятниці – Літургії Ранішеосвячених Дарів), а також Великого Повечір’я, яке відправляється ввечері.  Особливим є і характер богослужіння – вірні, що моляться у храмі менше чують співу, натомість більше лунає характерне церковне речитативне читання, до прикладу на Утрені читаються з Псалтирі не дві, а три кафізми.

Неодмінною складовою великопосного богослужіння є молитва преподобного Єфрема Сиріна «Господи і Владико життя мого», яка читається із земними поклонами. У ній віруюча людина просить Господа, щоб Він не дав її душі полинути у лінивство, відчай, владолюбство і пустомовство, натомість послав їй «духа чистоти, смиренномудрія, терпіння і любові», і що найголовніше – не засуджувати ближнього, а бачити свої власні провини і каятись у них.

Великий піст святі Отці називають «духовною весною», або «духовною десятиною» року. Це – період покаяння і особливої молитви. Ці дні є унікальним моментом, коли є можливість піднестись над турботами життєвими, подивитись на своє життя справді духовними очима. У перші дні посту цьому покаянному настрою особливо сприяє читання за вечірнім богослужінням Великого покаянного канону святого преподобного Андрія Критського.

Цей Великий канон є неперевершеним  богослужбовим твором темою якого є саме покаяння. Тому, згідно уставу Православної Церкви, цей покаянний Великий канон читається у дні Великого посту, а саме, на Великому повечір’ї у перші чотири дні його першого тижня, та під час Утрені четверга п’ятого тижня. Першої седмиці Великого посту Великий канон читається частинами, а повністю його прочитують за Утренею четверга п’ятої седмиці, під час  відправи «Маріїного стояння», присвяченої святій преподобній Марії Єгипетській.

Кожна неділя Великого посту присвячена певній тематиці. Так у першу неділю Церква відзначає свято Торжества Православ’я, яке було встановлене у 843 році з нагоди перемоги над єрессю іконборства – останньою із великих єресей, які з IV по ІХ століття турбували Церкву. Другої неділі Церква молитовно вшановує великого подвижника і вчителя Церкви святителя Григорія Паламу архієпископа Фессалонікійського. Третьої неділі – Хрестопоклонної, Церква особливо вшановує Чесний Хрест Господній – Новозавітній Жертовник на Якому приніс Себе у Жертву за гріхи людства Господь наш Ісус Христос. Пам’ять ще дного подвижника благочестя – святого Іоанна Лествичника Церква вшановує четвертої неділі, а  п’ятого воскресного дня Великого посту Церква пропонує вірним споглянути на приклад покаяння святої преподобної Марії Єгипетської, жінки, яка з глибин гріховного життя піднялася до висот святості саме через покаяння, кілька десятків років оплакуючи своє минуле життя під час самотнього життя у пустелі.

Таким чином, по завершенні періоду Святої Чотиридесяниці, вірні приходять до свята на честь Входу Господнього до Єрусалиму, а далі після згадування Спасительних Страждань і Хресної Смерті Спасителя  в час Страсного тижня, Православна Церква урочисто святкує Воскресіння Христове – Пасху Господню спасительну.