В цей день згадується євангельська подія,коли Іоанн Хреститель був страчений за наказом правителя Галилеї Ірода Антипи. Згідно Євангелія,Іоанн Хреститель засуджував аморальний вчинок Ірода,який полягав в тому,що він взяв собі жінку свого брата Филипа Іродіаду. Правитель же Галилеї ув’язнив пророка,але зовсім не хотів скарати його на смерть,оскільки Іоанн користувався великою пошаною серед народу.
 
І ось коли Ірод відзначав свій день народження,дочка Іродіади Соломія танцювала перед царем і останній,під настроєм,пообіцяв їй дати все,що дівчина забажає. При чому Ірод навіть поклявся перед Соломією. «А вона ж за настановою своєї матері сказала: «Дай мені на блюді голову Іоанна Хрестителя. Цар засмутився,втім,через клятву та через тих,хто возлежав із ним,звелів дати їй. І послав відсікти Іоанну голову у в’язниці. І принесли голову його на блюді і дали дівчині. А вона віднесла матері своїй. Учні ж його (Іоанна Хрестителя),прийшовши,взяли тіло його і поховали його»,– оповідає Євангеліє.
 
Ця сумна подія стала підставою для свята тому,що в день своєї смерті Предтеча і Хреститель Спасителя Іоанн перейшов (тобто його душа) у Царство Небесне. Тому,за церковним звичаєм,загалом прийнято встановлювати свята на честь пам’яті святих саме в день їх смерті.
 
Разом із тим,згідно церковного уставу цей день є пісним.