Свято Преображення відзначається Східною Церквою з IV сторіччя і є одним із найбільших,після Великодня,дванадесятих свят. Припадає на Успінський піст або Спасівку,проте цього дня дозволяється споживати рибу,олію та вино.

У календар Західної Церкви воно було введене папою Калікстом III в 1457 році і святкується римо-католиками 6 серпня.

У традиції Вірменської Церкви свято Преображення включене до великоднього циклу,є рухомим і святкується в сьому неділю після П`ятидесятниці.

Довідка «ВП»

Народними назвами цього свята є Спас,Другий Спас або Яблучний Спас.

Крім яблук,у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох,картоплю,огірки,жито,ячмінь тощо. Все це священик повинен після обідні благословити і прочитати над ним молитву,за що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками — потроху від кожного сорту з принесених плодів. Освячення у цей день винограду і різних фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.

У давнину в день Преображення Господнього існував звичай наділяти плодами бідних та вбогих; звичаю цього дотримувалися так суворо,що коли дізнавалися про когось,хто не зробив цього доброго діла,таку людину вважали невартою уваги і припиняли з нею спілкуватися. Звичай наділяти бідних плодами садів та городів був колись мірою християнської моралі.

Колись до того часу правовірні селяни не їли садовини,бо це вважалося за великий гріх. Якщо ж все-таки хто-небудь не втримається і з`їсть яблучко до Спаса,відспокутувати цей гріх можна було тільки тим,що сорок днів після Спаса не їсти жодного яблука. Особливо суворо дотримувалися цього правила ті,у кого вмерли діти-немовлята. Існувало повір`я,що «на тому світі» ростуть срібні дерева з золотими яблучками. Золоте яблучко дають лише тим дітям,чиї батьки дотримувалися звичая не їсти яблук до Другого Спаса.

Другий Спас — це день поминання померлих родичів. За народним віруванням,це третій вихід померлих на світ у весняно-літньому сезоні: (перший — у Страсний Четвер,другий — на Зелені Свята).

Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму. Яка погода на Спаса — такою буде і Покрова (14 жовтня). У деяких місцях України в цей час могли вже починатися приморозки,тому й кажуть: «Прийшов Спас,держи рукавиці про запас!».

За народним звичаєм до Спаса не їли яблук. Зі святом Спаса пов`язані різні обжинкові обряди: святять у церкві обжинкові вінки,з незжатих на ниві кількох стеблинок жита зав`язують «Спасову бороду».

До церкви несли святити квіти,мак,вірячи,що обсипання свяченим маком перешкоджає ходити до хліва відьмам,а до дому — ходячим покійникам. Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за Іконами,де вони зберігаються до весни. Весною мак розсівають по городі,а сухі квіти на Благовіщення вплітали до своїх кіс,— «щоб не випадало з голови волосся».

Святкування Преображення триває 9 днів,з 5 (18) по 13 (26) серпня. У це свято за древнім звичаєм відбувається освячення перших плодів (злаки,виноград чи яблука). Тому в народі цей день називають другим,або яблучним спасом. Свято Преображення обрано для благословення плодів,бо в Єрусалимі,звідки запозичено Устав Східної Церкви саме в ту пору дозрівав виноград,який,власне,і прийнято освячувати в цей день.Церква,благословляючи принесені плоди,утверджує думку про те,що в ній,як у суспільстві священному,все — від людини до рослини — повинно бути присвячене Богу як Його творіння.

Джерело: Вікіпедія.