18-го травня,починаючи з 1994-го року в Україні,згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року,відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу,яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню піддалися і старі,і жінки,і діти,цілі родини,більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин,з цілої черги,від антилюдських проявів у часи сталінського режиму,війни та радянської влади. Вже у 1967-му році,при тій же самій,радянській владі,Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493,ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше,в 1989-му році ,Верховною Радою СРСР,ця депортація була нарешті засуджена,визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію,що входила до того часу до складу суверенної України,територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало,а три найавторитетніші країни у світі : Росія,Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю,радість і сльози,звичайно ж маса труднощів,але безперечно,колишній жах здавався позаду…