Введення Указу в дію і поклало початок діяльності слідчого апарату органів внутрішніх справ.

Заснування слідчого апарату в органах внутрішніх справ мало закономірний характер. Воно було зумовлено практичними потребами боротьби зі злочинністю. Практика показала,що таке рішення виявилося цілком виправданим. За 40 років органи попереднього слідства МВС сформувалися і зміцніли,визначились найбільш доцільні структура,стиль і методи роботи. Історія ж становлення органів попереднього слідства почалась набагато раніше офіційної дати заснування.

Згідно з Уставом кримінального судочинства,прийнятому у 1864 році,була закладена ідея процесуальної самостійності слідчого,яка знайшла відображення в усіх наступних карно-процесуальних законах держави.

У своєму подальшому розвитку органи попереднього слідства зазнали ряд серйозних реформ. Перша з них відбулася вже у 1922 році,коли у відповідності з прийнятим новим карно-процесуальним кодексом весь слідчий апарат зосереджувався в системі органів юстиції,а у карному розшуку скасовувався. Одночасно розширювалася компетенція органів дізнання. Якщо слідчим доручали проведення попереднього розслідування по 60 складах,то органам дізнання – 89.

У 1928 році слідчий апарат перейшов під керівництво прокуратури. А вже 20 жовтня 1929 року було прийняте рішення,яке надавало прокурорам право доручати міліції розслідування будь-якого злочину. На практиці це призвело до того,що на протязі 30 наступних років міліція,не будучи за законом органом попереднього слідства,тим не менш розслідувала у повному обсязі карні справи всіх категорій. Для забезпечення цієї діяльності у 40-ві роки в органах внутрішніх справ на підставі відомчого наказу були створені свої слідчі підрозділи на чолі зі слідчим відділом Головного управління міліції МВС СРСР.

Прийняті у 1958 році Основи карного судочинства надали право виконання попереднього слідства тільки слідчим прокуратури і держбезпеки,у зв’язку з чим слідчий апарат міліції було знов ліквідовано.

Разом з тим виявилось,що через велике завантаження слідчі прокуратури були не в змозі забеспечити розслідування всього масиву карних справ. Органи дізнання по суті продовжували виконувати функції попереднього слідства і передавали порушені кримінальні справи для закінчення розслідування у прокуратуру лише тоді,коли значна частина роботи по них була виконана. Тому Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1963 року право виконання попереднього слідства було передано Міністерству охорони громадського порядку,пізніше перейменованого у МВС СРСР. Введення Указу в дію і поклало початок офіційної діяльності слідчого апарату органів внутрішніх справ.

Комплектування слідчого апарату МВС йшло на базі дізнання,а потім – органів прокуратури. Це дозволило у порівняно короткі строки створити у системі МВС слідчий апарат,здатний кваліфіковано,на високому професійному рівні розслідувати будь-який злочин. Робітники прокуратури допомогли закласти міцний фундамент у становленні професійного ядра органів попереднього слідства МВС і залишили по собі добру пам’ять.

В своїй вже офіційній біографії слідчий апарат МВС має кілька етапів розвитку.

1963-1965 рр. – період не тільки становлення органів попереднього слідства,але й віднесення до його підслідності найбільш складних і трудомістких справ про господарські злочини,в тому числі про розкрадання в особливо великих розмірах. Почавши з 2%,в подальшому слідчі МВС розслідували більше 90% справ цієї категорії.

1965-1978 рр. – розширення навчальної бази для підготовки слідчих,надання керівникам слідчих відділів повноважень по контролю за розслідуванням злочинів,створення потрійної системи контролю за діями і рішеннями слідчого (відомчий процесуальний контроль,прокурорський нагляд і судовий контроль).

1978-1986 рр. – подальше розширення підслідності слідчих МВС.

1987-1988 рр. – проведення експерименту по виділенню слідства в окрему структуру.

Сьогодні слідчий апарат МВС – найбільша структура органів попереднього слідства,яка розслідує 93% злочинів,по яких проведення слідства є обов’язковим.