Бій під Крутами – бій,що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне,за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми київськими студентами,що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав,та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді,яка загинула в нерівному бою біля Крутів.

На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків,які загинули в нерівній боротьбі,героями,а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш із назвою «Пам’яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася,або обростала міфами і вигадками,як у закордонній,так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом,у 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник. А з нагоди 80 роковини бою монетним двором було випущено в обіг пам’ятну гривню.

Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року,після підписання більшовикамиБрестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва,за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів наАскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва,де відбулася громадська жалоба і поховання.