В скарбницю заслуг долучали дипломатичні та підприємницькі здібності
чиновників при залученні багатомільйонної доларової інвестиції,миттєве
створення робочих місць під Луцьком,прогнози на поповнення бюджетного
гаманця,на дружбу народів і багато іншого позитиву. Втім,якщо ми
сьогодні проаналізуємо те,що пишуть у волинських ЗМІ про «німецький
завод»,то побачимо мало хорошого. Маячать заголовки,що на Кромбергу –
страйк,кір,щуряча отрута,шкідливе виробництво і плинність кадрів. Наш
візаві – технічний директор підприємства. Він каже,що в медіа при
висвітленні проблем заводу домінує принцип «баба бабі сказала».

…Кір не не на Кромбергу…

– От почали писати,що в нас є кір. Але це – проблема вакцинації в Україні. Такої хвороби давно нема в Польщі та в інших розвинутих країнах. А написали ж,що на Кромбергу є вірус. То не на Кромбергу вірус,а вірус у людей,які його принесли на підприємство. Ми зробили все від нас залежне. За власний кошт закупили ін’єкції та протиепідемічні засоби. Чому ваші медіа пишуть про нас тільки негатив? Звідки інформація,що в нас шкідливе підприємство? Медіа пишуть і самі не знають,що саме в нас шкідливе. Я прошу медіа показати хоч єдину річ,яка в нас є шкідливою. Я вам можу показати підприємства,де є шкідливі умови праці.

– Пане Славоміре,ЗМІ не висмоктують інформації з пальця. Минулого літа на вашому підприємстві була передстрайкова ситуація і люди жалілися на погані умови праці.

– Це взагалі «сплєтні». Я не можу зрозуміти,що означає погані умови праці. Я бачив багато польських і підприємств. Бував на волинських. Можу ствердно заявити,що наше підприємство за умовами праці є найліпшим в цій області.

В нас не було ніякого бунту… Але щодо вентиляції…. У нас вентиляція встановлена ззовні,з вулиці. Такі вентиляційні системи,які би регулювалися вручну і були встановлені в середині приміщення на підприємствах «Кромберг енд Шуберт» не використовуються. Під час зустрічі моєї з працівниками підприємства було зроблено інвестицію в сумі понад 60 тисяч гривень і в цехах встановили вентилятори. Ситуація змінилася на краще. Але ви ще зрозумійте і таке: пані з села відпрацювала 8 годин на конвеєрі,а потім поїхала додому працювати у своєму господарстві. Це «Кромберг енд Шуберт» винен,що вона не витримує і мліє? В нас робочий день триває стільки,скільки передбачено українським законодавством.

– Крім проблем з вентиляцією,були нарікання на те,що керівництво заводу ігнорує українські національні свята і що ці дні не є вихідними на підприємстві…

– Кожна людина,яка приходить на підприємство поінформована,що ми працюємо за німецьким календарем. Свята в Україні відрізняються від тих,які відзначають на території наших клієнтів. Я маю на увазі Польщу та Німеччину. Що ми робимо,коли Україна має свято? Ми переносимо робочі дні. До прикладу,в Україні свято в середу – не питання: люди відпочивають в середу,але робочий день переноситься на суботу. Є моменти,коли й ми змушені вийти в суботу до праці. Так буває,коли ми не виконуємо плану. А чому так відбувається? На Волині є 4 критичні місяці: квітень,травень,серпень та вересень. Люди не приходять на роботу,бо мають в селах багато роботи в полі. Ми не можемо виконати план,бо бракує людей на лініях. От 60 людей звільнилися,бо працюють в полі,але клієнта не цікавить картопля чи буряки,а йому цікаво,щоб «Кромберг енд Шуберт» в Україні зробив стільки продукції,скільки йому потрібно. Через це мусимо працювати в суботу чи неділю. Хоча люди добровільно на це погоджуються. А чому? Подвійна заробітна плата.

Наше завдання – створити на Волині та,зокрема,в Луцьку якомога більше робочих місць. Коли я прийшов сюди працювати,то на заводі було 2250 чоловік,а сьогодні – 3700. Моя персональна заслуга – залучення якомога більше проектів,щоб були ці додаткові робочі місця. Як результат,маємо два підприємства: одне тут,а інше – на «Модерн-експо»,де ми орендуємо площі.

– У вас вже створено профспілку? Адже з цим також були проблеми.

– В нас є профспілка і Рада підприємства. Сьогодні маємо нормальні стосунки,хоча на початках з профспілковим комітетом були певні непорозуміння. Зараз все налагодилося. Голова комітету профспілки пані Надія Каліна завжди присутня в нас при плануванні виробництва продукції. Кожної середи ми маємо прогнози від клієнтів. Сьогодні підприємство має 5 клієнтів: BMW,«Фольксаваген» в Польщі,Мерседес Спрінтер,спортивний Мерседес,мотоцикл BMW. Профспілковий лідер присутній,коли ми вирішуємо,в які дні повинні працювати.

– Після літніх подій когось звільняли на Кромберг енд Шуберт?

– Що ви маєте на увазі?

– Людей,які насмілилися на передстрайкові дії,ви звільняли?

– В нас не було ніяких передстрайкових дій.

– Про що ви говорите? На врегулювання проблем приїздив навіть голова ОДА,а ви кажете нічого не було.

– Ні,ми намагалися знайти порозуміння з профспілкою і до нас приїздив Едуард Стоєв.

– Як часто люди звільняються з підприємства? Цікаво почути вашу версію.

– Взимку не маємо звільнень. А коли починається сезонна робота в Польщі і польові роботи,люди йдуть від нас. 60% в нас працює саме селян,а решта – лучани.

Тут дешевша не тільки робоча сила,а й витрати на енергоносії

– В чому вигода для підприємства,яке витрачає кошти на перевезення людей на завод? Відомо,що ви підвозите селян з Маневицького,Ківецівського та інших районів,а не тільки з передмістя Луцька.

– Це – політика фірми.

– Рівень безробіття в Німеччині досить великий – до 10%. Яка вигода німцям будувати завод в Україні,довозити наших людей на роботу,платити їм хай яку,але зарплату,а не створити робочі місця для своїх? Держава ж втрачає податки та тратиться на соціальну допомогу. Я розумію,що ви відповідальні за політику чужої вам країни,але цікаво почути саме ваш погляд на цю ситуацію.

– В нас на заводі в основному ручна робота. Виробництво потребувє великої кількості людей. Таку роботу ще виконують в інших країнах Сходу Європи: в Польщі чи Македонії.

– Просто людям в цих країнах можна платити менше,ніж німцям.

– Тут дешевша не тільки робоча сила,а й витрати на енергоносії.

– Яка середня заробітна плата на підприємстві?

– Все залежить від працівника та його старанності.

– Яка найменша заробітна плата на заводі?

– В нас немає найменшої зарплати.

– Так не буває.

– В нас є базова зарплата і премія,а от якраз вона залежить від наполегливості працівника. Базова зарплата залежить від стажу роботи на підприємстві.

– В чому полягає система штрафів для працівників заводу?

– Ми штрафуємо за запізнення на роботу,за зловживання спиртним під час роботи,за крадіжки та за прогули.

– А якщо працівник допускає брак?

– В минулому році ми заплатили клієнтам штраф в сумі біля 100 тисяч євро за браковану продукцію. Це – майже мільйон гривень. Винні були тільки двоє працівників заводу.

– Як часто ви штрафуєте працівників підприємства за браковану продукцію? Прошу все ж відповісти мені.

– Що пані має на увазі? Ми не штрафуємо працівників за брак,це ми платимо штрафи як підприємство своїм клієнтам. От репортери люблять щось почути від працівників,а потім роздути ситуацію. В нас нема штрафів,а є премії. В нас можна заробити премію від 800 до тисячі гривень. Премія поділена на три фактори. 40% – план,40% – якість,20% – дотримання продукцій них процесів.

– Якість – це відносне поняття.

– Це – найвищий критерій наших клієнтів. В нас дуже високі стандарти. Ми виготовляємо кабельну мережу,якщо вона буде неякісною,то може не спрацювати автоматика в автомобілі. Ви уявляєте ситуацію,коли,не доведи Боже,аварія,і не спрацює повітряна подушка безпеки?

– Ви згадували про крадіжки на вашому підприємстві? Що крадуть працівники?

– Як ви не розумієте? Мідь. Кілограм міді вартує 40 гривень.

– Я розумію про мідь,але не вірю,що це можна якось винести з вашого підприємства. У вас солідна система безпеки.

– Я пані покажу як. Працівник зробив з дротиків кульку та викинув через паркан,а потім після роботи збирає як бульбу. Багато хто намотує мідь на ноги. Маємо тисячі прикладів.

– Тільки в Україні є такі випадки,чи в інших країнах – також?

– Це – проблеми всього світу. В Європейському Союзі вони також є.

– І в Німеччині?

– Ми не маємо таких підприємств у Німеччині.

«Мерседес» має постачальників з Китаю,Індії,Америки,України,Росії,Польщі.

– Наскільки важливий цей завод біля Луцька для німецького автопрому? Якщо,скажімо,не буде тут виробництва,це буде великою втратою для галузі?

– Це – дуже важливе підприємство для Німеччини. Дуже важливе. Ми маємо серйозні контракти. За «простой» ми заплатимо величезні штрафи . В Польщі на зміні працює 5 тисяч людей і ми постачаємо їм головну частину для їхньої роботи – кабельну мережу,що відповідає за всю електрику в машині. Я вам скажу таке «Мерседес» має біля 2000 постачальників комплектуючих: з Китаю,з Індії,з Америки,з Росії,з Польщі,з Румунії. В Німеччині тільки все складається докупи. Але ми працюємо за технологіями,затвердженими в Німеччині. В минулому році ми мали 9 різних контролів з німецької сторони. Всі процеси в нас відповідають стандартам наших клієнтів.

– Що ви робите для того,щоб ваші кабельні мережі не пошкодили гризуни?

– Ми не маємо гризунів на підприємстві. Ми застосовуємо для цього українські засоби отрути – такі зернятка.

– Для людей це безпечно? В Інтернеті була інформація,що від випарів саме щурячої отрути у вас люди почуваються зле.

– Таку інформацію поширюють люди з низьким рівнем IQ,або ті котрі свідомо псують нам імідж.

Я вам авторитетно заявляю,що тут працювали всі інспекції,які опікуються санітарією та здоров’ям людини. Нічого шкідливого тут ніхто не виявив. Для виробництва продукції ми також не застосовуємо жодних шкідливих матеріалів,як про це писали ваші медіа. Німеччина ніколи не дозволить ввозити на свою територію екологічно забруднену продукцію,а ми виготовляємо продукцію для Німеччини!

В нас нема наліво,направо,а є – прямо

– Є стереотип,що іноземних інвесторів в Україні відлякує корупційна система. Як часто вам доводилося давати хабарі в нашій державі?

– Ми – підприємство,що працює в «білому списку».

– Чи комфортним для вас є українське податкове законодавство?

– Воно не настільки досконале як у ЄС,але все міняється і вдосконалюється. Зараз з новим кодексом нам працювати більш комфортно.

– ПДВ вам відшкодовують автоматично?

– Ні,ми працюємо в тому напрямку,бо є ряд питань,які ми маємо вирішити разом з податківцями.

– Зміна керівництва в податковій службі,яка відбулася нещодавно на Волині вплинула на якісь процеси і вирішення питань заводу з податківцями?

– Ще раз заявляю,пані,ми працюємо в «білому списку». Нам все рівно,хто керує податковою. В нас нема наліво,направо,а є – прямо. Нам не цікаве прізвище голови ДПС. Ми одні з найбільших платників податків в Луцькому районі. За минулий рік ми сплатили понад 85 мільйонів гривень податків до бюджетів різних рівнів.

Для мене Україна як рідна сестра

– Пане Славоміре,чим вас приваблює робота на «Кромберг енд Шуберт»?

– Я працюю в цьому бізнесі понад 12 років. Раніше працював на аналогічному заводі в Україні і займав там також керівну посаду. Це було підприємство конкурент «Кромберг енд Шуберт».

Для мене Україна як рідна сестра. Шаную Україну,люблю Україну,поважаю вашу ментальність,розумію ваші проблеми дуже добре. Для іноземця це дуже добре. Громадянам інших країн ваші проблеми зрозуміти дуже складно.

– Про які проблеми йдеться: політичні,економічні,соціальні,моральні…

– Я розумію всі.

– Ви змогли би в Україні започаткувати власний бізнес?

– Так.

– Ваша родина живе тут з вами?

– Я сам.

– Звідки ви родом?

– Я з Вроцлава.

– Часто буваєте там?

– Раз у два-три тижні,а той раз на місяць.

– Маю знайому,яка народилася тут,а зараз мешкає у Вроцлаві. Колись проговорилася,що приїздить сюди ніби в минулий час і що їй після Вроцлава тут не комфортно. Мені таке боляче чути,але я її розумію,а вас не зовсім.

– Я багато чув подібних питань. Нещодавно мене запитувавли про це на «Модерн-експо» іноземці: «Славоміре,що ти робиш в Луцьку?» Я їм показав старе місто. Вроцлав по архітектурі подібний до Львова,але на ту архітектуру було дуже багато коштів залучено із ЄС та з місцевого бюджету. Це старе місто,німецьке. Воно називалося Бреслау до війни… От мене питають: «Славомир,що ти робиш в Луцьку? Вроцлав таке м’ясто,таке м’ясто. М’ясто культури,м’ясто студентав». В нас 200 тисяч студентів з мільйона населення.

– То що ви,Славоміре,тут робите?

– Я люблю розв’язувати проблеми,люблю працювати,люблю справу.

– У Вроцлаві ніде працювати?

– Та є де.

– Проблеми немає?

– Зрозумійте,я хочу щось для України зробити.

– Маєте тут родичів,а може й українське коріння?

– Жодної родини в мене тут нема.

– Чи є у вас улюблені місця в Луцьку та в Україні загалом? Про старе місто ви вже казали.

– О так,замок. Люблю кататися на лижах у Карпатах.

– В Буковелі?

– І в Буковелі також. Але частіше буваю в Тисовці. Там є така ще есесеровська база. Дуже люблю бувати на Шацьких озерах. Перший раз був там два роки тому і мене вони вразили.

– А де саме ви були?

– Я був на Гряді і на базі «Модерн-експо» на Пісочному.

– На Світязі сподобалося відпочивати?

– Інфраструктура там ще трохи есесеровська,але природа бардзо гарна. Над інфраструктурою треба попрацювати.

– Звідки дізнаєтеся про українські новини?

– З телебачення. В основному з «1+1». Маю тільки українські програми. Ваша ментальність мало чим відрізняється від польської. Колись мене один з луцьких директорів спитав: «Славомір,чим ми українці відрізняємося від поляків?» «Нічим,– сказав я. – Ми маємо тілько більше щастя як ви».

– Ви так думаєте?

– Переконаний. Ми маємо змогу закупити різні товари з ЄС безпосередньо в себе. А ваші їздять за тевізорами та пралками до ЄС. Не маєте щастя.

– А щастя в грошах?

– В нас добре розвинута інфраструктура,є конкуренція,більше підприємств. Всім іншим ви від поляків нічим не відрізняєтеся.

– В політичному плані ви цікавитеся українсько-польськими стосунками і тим,як вони нині розвиваються?

– Політична складова мене не цікавить. Мені цікаво,щоб стереотипи,які є в поляків на кшталт «як тяжко в Україні відкрити бізнес»,як тутай не порядно,як тутай то чи то були подолані. Не хочу такого чути. Я показую їм приклад,як тут можна працювати.

– Побутові умови проживання вас влаштовують?

– Звичайно. Що за питання? Житло орендую.

– Що побажаєте волинянам?

– Здоров’я. Як буде здоров’я,то буде все.