Кожна людина має одне життя,вона проживає його,вічно кудись поспішаючи,біжучи. Але часто забуває про найголовніше своє гніздечко,сімю,родину,діток. Кожного ранку вона прокидається,поспішає на роботу,летить на зустріч або ж засиджується за компютером. Але не може тихенько зупинитися,присісти й задати собі декілька запитань.

Чому я кудись лечу,для чого поспішаю,можливо,мої діточки сидять та сумують за мною,хочуть моєї уваги,ласки та любові?

Ви,дорослі,на жаль,рідко задумуєтеся про те,що наше земне життя дається лише один раз і для чого воно нам дане. Ви,можливо,думаєте,що життя дається для того,щоб сидіти за компютером,поспішати на ділові зустрічі,відвертаючись від рідних?

Лише одне можу сказати: робіть висновки самі,бо коли зістаритесь,то згадаєте ці слова,зрозумієте їх і будете багато про що шкодувати. Та може бути пізно