На ротацію відбули як новачки,які пройшли підготовку,так і досвідчені бійці,ті,які протягом не одного місяця уже там були – зокрема,боронили аеропорт Донецька і село Піски поблизу летовища. Серед інших,завтра знову візьме зброю до рук 22-річний ковельчанин Павло,- пишуть Волинські новини.

Попри те,що хлопець в бою під аеропортом отримав поранення під час обстрілу,налаштований він рішуче. Каже,що його чекають побратими:

«Там зараз тримають оборону хлопці,які декілька місяців вже дому не бачили. Потрібно їх замінити,щоб і вони мали можливість побачити рідних».

Юного кіборга теж чекають вдома – сестра і мама дуже переживають за нього,проте,розуміють та поважають вибір хлопця.

Павло зізнається,що нині донецький аеропорт залишається найгарячішою точкою бойових дій – обстріли там не припиняються ні на хвилину. До того ж,захисники Вітчизни тримаються з останніх сил практично без умов – в них немає ні тепла,ні води,ні стабільного харчування.

Юнак каже,що останнє,що додає чоловікам сили боронити рідну землю – це адреналін і сила духу.

Не менш бадьоро налаштований і 30-річний Сергій. Чоловік стверджує,що настрій виключно «на перемогу»:

«А як по іншому? Ми ні на кого нападали,а просто боронимо свою землю,тому і правда на нашій стороні».

На запитання про те,чи боїться чоловік повертатись в те пекло,він відповідає,що людина звикає до всього – в тому числі і до страху.

Разом з тим він зазначає,що деякі українці дарма тішать себе ілюзіями – на сході триває ніяке не АТО,а повномасштабна війна.

Вояки Добровольчого українського корпусу відправляються на схід не з пустими руками – у складі автоколони,яка взяла курс на Піски пізно ввечері,повністю завантажений бус з провізією. Їх,зі слів волонтера ДУКу Василя,зібрали жителі сіл Торчин та Смолигів – місцеві жителі приносили продукти для вояків у спеціальні пункти збору.

Добряче допомогли батальйону і благодійники з фону «Мобілізація добра» спільно з ГО «Лівий берег» – організації презентували захисникам Вітчизни потужний пікап,який відпетер служитиме у зоні АТО в якості транспортного засобу.

Та не менш важливими,ніж продукти,спорядження чи навіть зброя,є обереги. Хто б міг подумати,що серйозні чоловіки,які кожен день ризикують життям заради нашого миру,так розчулено можуть притискати до грудей дитячі малюнки.

Зокрема,цього разу їх збирали у торчинській школі серед її учнів.

Воїнам в дорогу подарували ляльки-мотанки,які з давніх-давен в Україні були оберегами від всіх бід і нещасть.

Їх лучани виготовляли під пильним керівництвом відомої майстрині Галини Черниш. Також кожному з «кіборгів»,які боронять донецький аеропорт,вручили православні обереги – хрестики та пояси з молитвами про захист. Благословили на добрі діла і священнослужителі. Як зауважив протоієрей отець Юрій,це великий подвиг – вирішити ризикнути своїм життям заради співвітчизників.

«Вас до цього ніхто не змушував. Ви самі вирішили стати на захист рідної землі,а це веселий подвиг. Ви ризикуєте своїм життям там,аби ми могли спокійно спати тут. А тому не слід думати що,мовляв,якщо не говорити про проблему,то вона вирішиться сама собою – навпаки,стане лише гірше. Тому потрібно щоб люди цінували те,що ви робите для нас»,- зазначив під час проповіді святий отець.

Останні затяжки перед довгою дорогою – і перші автомобілі колони рушають в ніч. За ними – наступні,яких проводять родичі та близькі аплодисментами та повітряними поцілунками. А вже за якусь добу ці герої знову візьмуть до рук зброю для того,щоб вберегти Україну від нападів ворога.