64-сторікова книга відкривається есеєм Сергія Лиса «Від козацького дзену до модерного хайку». Ці роздуми автор завершує зізнанням: «Тож пропоную нові поезії – від серця до серця,для медитативного споглядання невимовної суті нашої екзистенції».
Кожен вірш Сергія Лиса – своєрідний (непоказовий,непафосний) «вибух» почуттів,унікальна,об’ємна картина буття,довірлива дитинність і беззаперечна мудрість,дивовижна мелодія вічності. Для ілюстрації висловленого – кілька хайку зі збірки:
*
Веселкою став
Білий сніг у долині –
Горять первоцвіти.
*
Волошки в житі –
Неба сині посланці
В літепло літа.
*
Зорі – як маки!
Чому ж ти бачиш лише
Світляка в траві?
*
Тіні – лиш свідки
Світила небесного.
Дякую,сонце!
Читати Сергія Лиса – це постійно відчувати вдячність,рухатися шляхом,а не манівцями. Автор у своїх поетичних текстах (кожен – три рядки,17 складів 5+7+5) намагається сповідувати триєдність – передати і власне світосприймання,й національний колорит,і космічну гармонію світу.
Вірші у «Медитації соняха»,попри японську форму хайку,мають суто український зміст,оскільки тяжіють до козацького дзену,глибоко закорінені в міфологію,цікаві своєю часто несподіваною метафорикою,об’єднані чуттям гармонії «Я»,природи,буття.
«ВП» нагадує,що книга Сергія Лиса побачила світ у видавництві «Твердиня» (літературний редактор Надія Гуменюк,художній редактор Катерина Черняк,комп’ютерна верстка Миколи Мартинюка). Дебютною ж збіркою поета був «Ясминовий місяць»,де всі тексти – у формі танка. Сергій Лис – також відомий волинський краєзнавець. Він – син письменників Надії Гуменюк і Володимира Лиса.