“Бандерштат” – незламний. Попри карантин – йому вдалося зібрати глядачів у своїх смартфонах, біля телевізорів та у “Луцькій Венеції”. Навіть дощ не став перешкодою для лучан, а також гостей міста, які прийшли до “сцени” фестивалю, щоб підтримати український дух.

Попри дощ у “Луцькій Венеції” відбулася онлайн – трансляція другого музичного дня “Бандерштату”. По той бік монітору сцену запалювали улюблені українські гурти: Entree, Тінь сонця , Karna, Kozak System та Без Обмежень.

“Бандерштат – це маленька музична історія України. Цьогоріч це чотирнадцятий за ліком фестиваль. Ми не могли вас залишити без нього перед ювілейним п’ятнадцятим.”, – каже арт-директор фестивалю Сергій Колос.

Музична сцена в останній день фестивалю стартувала з українського рок-гурту “Entree”. Вони дали вогню та “розкачали” глядачів своїм ритмом.

“Тінь сонця” – гурт, що виконує патріотичний фолк- метал, теж не здав своїх позицій. Він відомий широкій публіці завдяки виступам на головних українських фестивалях, а також завдяки композиції «Козаки», під яку виходив на ринг український боксер Олександр Усик, та яка стала музичним символом Національної збірної України з футболу на Євро-2016.

“Тінь сонця” вже на вперше відвідують фестиваль та виступають перед глядачами “Бандерштату”. “Karna” та “Kozak System” – ще два рок-гурти, які запалювали “Бандерштат-2020”.

На завершення фестивалю виступив гурт, який уже понад 20 років творить та популяризує українську музику. “Без Обмежень” змусив людей танцювати повільні танці під “Зорі запалали”, а також признаватися у почуттях під час музичного хіта “Весь світ”.

“Завжди треба мати почуття того, що будь-коли може щось статися і все знову зупиниться. Ми маємо цінувати все, що було до цієї пандемії. Ми маємо цінувати життя. Потрібно розуміти, що в цьому Всесвіті можливо все.”, – сказав фронтмен гурту “Без Обмежень” Сергій Танчинець. Також співак нагадав, що 7 рік поспіль на Сході України триває війна. Він впевнений, що якщо ми боремося – то перемога неодмінно нас дочекається.

Як символ цього, гурт виконав пісню “Моя країна”, в якій ідеться про незламність українського народу. Про те, що буде ще у нашій країні свято і що “горе тому, хто прийде до нас з мечем”. В останній день фестивалю у “Луцькій Венеції” людей значно побільшало.

Селфились, танцювали повільні танці, пили каву в паперових стаканчиках і кайфували, що мали змогу бодай якось поринути в атмосферу “Бандерштату-2020”. Всі намагалися тримати соціальну дистанцію. Цей фестиваль видався однозначно не таким, як всі попередні. Проте його можна переглядати в будь-який час.

“Потрібно цінувати життя”, – фраза, яка неодноразово звучала у “стінах” “Бандерштату”.

Людмила Літвінчук