Так, там є перша доповідь «нагороду» директора ЧАЕС Віктора Брюханова від 26 квітня 1986-го року, на цьому документі є позначка «секретно». Зокрема Брюханов писав, що ситуацію в місті Прип’ять та районах поряд нормальна, а рівень радіації контрольований.

Крім того, опублікували документи про переговори операторів станції у момент аварії, евакуацію майже 45 тисяч жителів Прип’яті та прилеглих районів.

У СБУ зазначили, що архівні справи свідчать про те, що аварії на ЧАЕС траплялися і до 26 квітня 1986 року. У 1982 році на першому енергоблоці відбувся значний викид радіоактивних речовин, але доповідь КДБ про це закінчується звичним «здійснено заходи для недопущення панічних та провокаційних чуток». Крім того, про аварійні ситуації було відомо у 1983 та 1984 роках.

Також в СБУ додають, що радянська влада шукала «теорії змови» для пояснення аварії. Зокрема вже 27 квітня правоохоронці склали перелік «неблагонадійних» жителів Прип’яті, іноземних делегацій, які відвідували ЧАЕС, а також «сектантів, представників німецької національності та тих, хто листується за кордон».