Спочатку спостерігачі інфопростору дізналися,що лідер «Самопомочі»,Львівський міський голова Андрій Садовий попив чаю із Президентом Петром Порошенком,а буквально після цього – що народний депутат від «Самопомочі» (№8 у її списку) Олена Бабак вирішила ДОБРОВІЛЬНО скласти повноваження. «Це виключно особисті причини. Я вважаю,що мені треба змінити мою діяльність. Я не політик,я більше експерт. Для мене політична діяльність є складною,як для людини»,- сказала вона. За її словами,жодних розбіжностей з фракцією і партією у неї немає,навпаки,вона дуже вдячна своїм колегам за досвід.
 
Отже,Олена Бабак втомилася від депутатської роботи,але залишається у «Самопомочі» як експерт. Щоб… поступитися місцем у Верховній Раді секретарю Луцької міської ради Юлії Вусенко,яка після смерті Луцького міського голови Миколи Романюка 3 лютого 2017 року виконує де-факто його обов’язки.
 
№8 дає дорогу у велику політику для №36. Хіба не дивно? Можна було б дивуватись,якби не знати,які пристрасті розгорілися в Луцьку навколо посади секретаря міської ради,коли вона стала фактично першою в місті до проведення позачергових виборів мера. Або до проведення чергових. Прецеденти в Україні вже були,і «Волинська правда» про це писала.
 
Цілком очевидно,що Юлія Вусенко досі виконувала функцію стримування надмірних апетитів «УКРОПу» в заволодінні владою в Луцьку,допомагаючи притім провладній партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» зберігати відносний паритет. Притім на загальноукраїнському рівні «Самопоміч»,м’яко кажучи,не зовсім поділяє політику Президента і його партії. А щодо блокади торгівлі з ОРДЛО взагалі є його опонентом.
 
До речі,лідер партії Андрій Садовий нещодавно на своїй сторінці у «Фейсбуці» заявив буквально таке: «Звинувачення в тому,що я організував блокаду окупованого Донбасу як помсту за «сміттєву» блокаду Львова навіть не буду коментувати. Всі,хто дружать з головою,розуміють,що це абсурд. Це розуміють навіть ті,хто озвучує ці тези. Ну просто «темники» такі прийшли. Нема ради».
 
А щодо варіанту силового розгону активістів-блокадників на Донбасі Андрій Іванович заявив: «1. Я наполегливо застерігаю Президента та Прем’єр-міністра навіть не думати про такий варіант. Нічого гіршого,ніж силовий конфлікт між українцями поблизу лінії фронту,уявити зараз собі не можливо. А ідея з підсилання «тітушок» до ветеранів АТО могла прийти лише в дуже нездорову голову. 2. Звертаюсь до організаторів блокади та центральної влади з проханням повернутись до теми переговорів – публічних,фахових і в інтересах українського народу».
 
Він зауважив,що «такі переговори можливі за відмови зі сторони влади від будь-яких погроз на адресу активістів,а також визнання всіма сторонами наступних аксіом:
– єдиною темою для переговорів з російською окупаційною адміністрацією на Донбасі може бути лише питання звільнення українських військовополонених;
– торгувати з компаніями,які платять данину окупаційній владі,недопустимо;
– тримати енергетичну безпеку країни в залежності від окупантів недопустимо».
 
Андрій Садовий закликав Верховну Раду ухвалити ініційований його фракціїю у парламенті «Закон про визнання реальності – офіційного статусу непідконтрольних територій як «окупованих» з усіма міжнародно-правовими наслідками».
 
Припинити українській владі підігрувати окупанту і розглянути законопроект «Про тимчасово окуповану територію України» вже наступного пленарного тижня у своїй заяві закликала 9 березня і фракція «Об’єднання «Самопоміч» у Верховній Раді.
 
А після розмови з Петром Порошенком,розповідаючи її подробиці «Українській правді»,Андрій Садовий дав зрозуміти,що консенсусу в питанні блокади торгівлі з ОРДЛО так і не було знайдено. «Я маю своє розуміння з цього приводу. Розмова була дуже важка»,– зазначив Андрій Садовий. Водночас він повідомив: «Ми достатньо довго говорили на різні теми,розмова була дуже непроста».
 
Отже,повертаючись до теми боротьби за владу в Луцьку,можемо зробити висновок,що Андрій Садовий,так ні про що не домовившись із Петром Порошенком,вирішив уберегти свою протеже Юлію Вусенко як від нападок з боку «УКРОПу»,так і від «підстав» з боку «БППС»,вирвавши її з «міцних обіймів» «друзів-недругів» і десантувавши у Верховну Раду. Що аж ніяк не означає,ніби «Самопоміч» відмовилася від мерських амбіцій у Луцьку. Радше,відклала її до виборів.
 
Тож тепер,без претензій Вусенко,боротьба за крісло секретаря Луцької міської ради,яке дає право виконувати до позачергових виборів (або й до чергових) обов’язки Луцького міського голови,набуває зовсім іншого забарвлення. У ній уже без посередників відкрито зійдуться дві політичні команди: провладна й опозиційна. А простіше кажучи,фінансово-промислові групи,які за ними стоять: «Континіум» VS «Приват».