Сергій Рахманін нагадує,що «різновелике використання військової сили досі,за великим рахунком,сходило Путіну з рук. І в Південній Осетії,і в Криму,і в Донбасі. І в Сирії,де активне втручання РФ,по суті,повернуло кремлівському лідеру статус ключового гравця,з яким доводиться,як мінімум,намагатися домовлятися». Він посилається і на ряд військових експертів,які вважають особливо небезпечною обставиною «не так масштаб (хоча й він сам по собі вселяє тривогу),як характер військових приготувань Росії поблизу наших кордонів. Саме так,на думку спеців,поводиться держава,яка планує вторгнення. Або імітує його».
 
Серед інших факторів суттєвий,на думку експерта,і той,що «вересень – зручний час для ведення бойових дій»,а українські ЗС,що перебувають на лінії розмежування,«відчувають досить гострий кадровий голод». Він зазначає,що «саме на осінь у Москві прогнозували загострення невдоволення українського населення підвищенням тарифів. Послаблення влади противника істотно полегшує проведення воєнних операцій. Державі,яка відчуває проблеми в тилу,важче тримати фронт».
 
Рахманін наголошує,що Путін реалізує на практиці проект «Викрадення Європи». На думку аналітика,«питання тільки в тому,чекатиме він «народження» у 2017-му «нової»,путінозалежної Європи чи готовий ризикнути ламати чергові правила зараз? «Гібридним» наступом на Маріуполь або Артемівськ—Краматорськ—Слов`янськ? Чи відкритим вторгненням,скажімо,у Херсонську область?».