Різдво Христове принесло у світ велику радість! Здійснилась обітниця про те,що сім’я жінки зітре голову змія. Небесний вісник,який явився пастухам,сказав: «Я сповіщаю вам велику радість,яка буде всім людям: «бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель,котрий є Христос Господь» (Лк. 2:10-11). І цю велику радість ангели сповіщають своїм славослів’ям: «Слава в вишніх Богу,і на землі мир,в людях благовоління!» (Лк. 2:14).
 
Але,Господи,де цей мир,коли навколо нас ворожнеча. Так! Є цей мир на землі,– і цей мир від Бога! «Христос є мир наш!» (Ефес. 2:14),– говорить апостол,промовляючи в той час,коли навколо нього кипить неймовірна злоба ворогів.
 
Чи існує мир на землі,принесений і дарований нам Спасителем,незважаючи на все зло в житті? Так! Адже,перш за все,цей мир був примиренням людей з Богом і землі з небом. Він був дарований нам під час неосяжної таємниці спокути грішного людства Різдвом,Життям,Вченням,Стражданнями,Смертю Погребінням,Воскресінням,Зішестям у пекло,Вознесінням нашого Господа,Зішестям Святого Духа і вічним перебуванням Спасителя посеред віруючих в Церкві,яке скеровує нас до вічного життя. Того життя,де буде «нове небо і нова земля» (2Пет. 3:13),куди не увійде ніщо нечисте,де не буде ні протистоянь,ні злоби,ні неправди. Для цього і Народився,і прийшов у світ Син Божий.
 
Багатьом це не зрозуміло,але віруючому серцю християнському тут все сповнене і світла,і пізнання,і миру,і втіхи. Хто хоче заглибитись в таємницю цю,– слухай апостола,який нині голосно сповіщає,що з ворогів Бога,люди стали Його улюбленими синами,нащадками всіх його обіцянок,і це лише через віру і через те,що «коли ж настала повнота часу,послав Бог Сина Свого Єдинородного,Котрий народився від жони,був під законом,щоб викупити підзаконних,щоб нам прийняти всиновлення.» (Гал. 4:4-5). Тому тепер ми – не раби Божі,а Його діти.
 
Простилося багато гріхів; відкрито серце Боже для людини; грішник може йти до Отця Небесного з вірою,покаянням,смиренням,в готовності до виконання Його волі,– і він не буде відкинутий,але прийнятий з любов’ю. Відкрита і сама воля Божа,і таємниця Божества,і дані заповіді,і отримана допомога згори для їхнього виконання; відкрито і обіцяно прощення тим,хто згрішив і впав. Хіба це не мир,не радість,не спасіння? Хіба не повторить разом з ангелами всяке серце і не вигукнуть всякі вуста: «Слава в вишніх Богу,і на землі мир,в людях благовоління!» (Лк. 2:14)?!
 
Отож,прийдіть за покликом Церкви! Прийдіть і зрадіймо Господу,відкриваючи справжню таємницю про те,що «Зруйновано основи огорожі. Полум’яна зброя відступає,і херувими відступають від дерева життя і ми райської їжі причащаємось…» (Стихира Різдвяної вечірні).
 
Прийдіть! Зрадіймо Господу і поклонімось,немов смиренні пастухи,і дари принесімо,як мудрі волхви,за це дивне світло величного пізнання,– пізнання Бога,пізнання цього миру,принесеного спокутою,пізнання життя,смерті й того,що після смерті. Тому що воістину,«Різдво Твоє,Христе Боже наш,принесло світло пізнання цілому світові!».
 
Де ж нам знайти це світло розуміння? Де знайти і отримати,і засвоїти таємницю примирення і спокути,благодать Духа Святого,доступ до Божества,прощення гріхів,безпомилкове та вірне керівництво життям,де ми могли б сказати: «З нами Бог,Дивний Порадник,Бог сильний,Отець вічності,Начальник миру» (Іс. 9:5). Де і коли,сповнившись цього розуміння,з’єднуючись з Богом та Визволителем,ми зможемо отримати в душі той мир,який вищий за всякий розум? Мир,який,незважаючи на суєту,злобу та підступність серед людей,подібно до глибин морських,завжди і незмінно вірний собі і непохитний?
 
Царство Христове,як Він Сам сказав,«…не від світу цього» (Іоанн. 18:36). Воно «…всередині нас» (Лк. 17:21),в правій вірі,в щирому благочесті,в чистій совісті,в прилученні до Бога,«…в праведності,мирі і радості у Святому Дусі» (Рим. 14:17). Воно в певній мірі і поза нами,а зберігає його Церква Христова. Тут,в Церкві,– надійний сховок від всього,що порушує душевний спокій,тут люди хвалились навіть скорботами і раділи навіть в стражданнях,тут вони були в мирі і спокої духу в усіх своїх втратах,тут вічно буде віддаватись слава Богу на Небесах,звідси завжди буде сходити мир на Землю,тут завжди буде можливість для людини стати чадом благовоління Божого.
 
А поза Церквою і Євангелієм – вічна буря,хвилювання і розбрат. Цю істину підтвердила історія людства ясніше дня. Отож нехай не тривожиться серце наше,бачачи невлаштованість в житті людському: і серед них,і незважаючи на них буде зростати безупинно Царство Боже,слава,мир і благовоління. Його не можна привести і насадити насильно,не можна силою примусити яблуню одразу дати плід. Царство Боже,за словом Христовим,подібне до закваски,яку жінка поклала до тіста (Мф. 13:33),поки воно все не підійметься повільно і поступово. Його зростання – зростання моральне і духовне,захоплює кожну окремо взяту людину,а через це поступово перетворює і підносить,як закваска тісто,все людство. Пригорнімося ж з дитячою довірою і любов’ю до Бога і Його закону,до Спасителя нашого,Його Святої Церкви,до Духа Святого і Його таїнств: і мир,глибокий,невід’ємний мир буде жеребом нашим посеред видимого безладдя земного життя.
 
В світлий день Різдва Богочоловіка виповнилось прадавнє біблійне слово: «Бо,коли усе оточувала тиха безмовність,і ніч у своєму плині досягла середини,зійшло з небес від царствених престолів на середину погибельної землі всемогутнє слово Твоє» (Прем. Сол. 18:14-15). З Різдвом Бога-Слова земля наша вже не загибла,а спасенна. З Богом на Землі – не царство злоби і прокляття,а Царство Божої любові,слави,миру і благословення.
 
Вітаю вас,улюблені у Господі всечесні пастирі,чесне чернецтво,дорогі брати і сестри,зі святом Різдва Христового! Нехай зміцнюється наша віра,множиться любов і не зменшується надія. «Зростайте в благодаті і пізнанні Господа нашого і Спасителя Іісуса Христа. Йому слава і нині,й у день вічний. Амінь.» (2Петр. 3:18).
 
ХРИСТОС З НЕБЕС,ЗУСТРІЧАЙТЕ!
 
З архіпастирським благословенням Нафанаїл,єпископ Волинський і Луцький