Леонідас Донскіс,згадуючи про відоме революційне гасло Владіміра Лєніна: «Комунізм є радянська влада плюс електрифікація всієї країни!»,не без сарказму пропонує нове визначення (з ексклюзивним авторським правом): «Путінізм є влада натовпу плюс шредеризація всієї Європи».

А відтак ,запитуючи: «У чому ж суть путінізму?»,висловлює переконання,що «це своєрідний постмодерністський фашизм – мафіозна держава,заснована на клептократії,примусі,тероризмі й жорсткій зовнішній політиці,що повинна відволікати увагу громадськості від внутрішньої несправедливості й проблем. Саме таку функцію виконують відкритий бандитизм і політичний авантюризм Росії за кордоном».

Аналітик,досліджуючи ідеологію та політичні принципи сучасного кремлівського режиму,робить висновок,що «Путін є ідеологічним збоченцем,який намагається поєднати такі далекі одне від одного явища,як ancien r?gime,анахронічний більшовизм,сталінізм і кумівський капіта¬-лізм,східний політичний деспотизм і псевдодемократію,нехтування свободою,яке йде пліч-о-пліч із ревною релігійністю,позірне «західне» життя з усім його комфортом і технологічністю на тлі порушень прав людини та громадянина. Ця каша видається навіть більш абсурдною і сюрреалістичною,ніж ідеологічна непослідовність радянської еліти».

Донскіс підкреслює: «Замість того,щоб стати перспективною демократичною сусідкою ЄС,РФ за Путіна перетворилася на привид радянської пропаганди,що намагається повернути Сталіну добру репутацію,якої той не мав навіть за часів «нєрушимого». Замість того,щоб насолоджуватися заслуженим захопленням світу російською літературою та культурою,держава опинилася в тенетах божевільних амбіцій свого керманича,який прагне зробити її поліційною і запобігти стратегічному партнерству між Україною та ЄС. Те саме стосується будь-якої іншої із країн Східного партнерства,за котрими Москва пильнує,намагаючись заблокувати будь-які потенційні альянси та демократичні союзи».

А відтак висловлює прогноз,що Путін програє – і станеться це швидше,ніж він думає».