Віталій Портников зауважує,що «вчорашня зустріч президента Росії Володимира Путіна з представниками уряду щодо поставок газу в Україну завершилася загрозою перевести сусідню країну на передоплату за газ – і одночасною пропозицією не застосовувати це правило до проведення додаткових консультацій з Києвом та Європейським Союзом. Тобто,як і у випадку з дозволом Ради Федерації про введення військ в Україну,ми маємо справу з відкладеною загрозою – тільки тепер не військовою,а економічною».

На думку аналітика,насправді в Путіна немає детального плану щодо України (окрім стратегічної мрії її остаточно поглинути на позбавити державності). Відтак він констатує і ставить ряд запитань: «Останній перед Путіним окупант України Адольф Гітлер прагнув до розширення життєвого простору німців,створення нової імперії,втілення в життя постулатів націонал-соціалізму. Чого хоче Путін? Потрапити в підручник історії? Виступити новим збирачем земель? Забезпечити своєму оточенню новий простір для заробітку? Показати Заходу,де раки зимують ?» На думку Портникова,«те,з чим зіткнувся світ в Україні,- це не війна,тому що Путін – полководець. Це спецоперація,тому що Путін – чекіст». До того ж,наголошує експерт,проблема полягає і в тому,що «бажання російського президента змінюються точно також,як і його плани. Саме тому можна констатувати,що державний апарат Російської Федерації в останні місяці опинився у вкрай деморалізованому і розібраному стані».

Відтак він робить висновок,що «путінський режим стрімко перетворюється з авторитарного на маргінальну диктатуру… Путін шукає оптимальну форму збереження влади».

Портников наголошує: «Майдан змінив путінський образ мислення кардинально – і вже не вперше: на місце милостивого «короля – сонця» прийшов невблаганний ,але все ще не до кінця впевнений у своїх силах Бонапарт. Щовечора Путін засинає з упевненістю,що він – Наполеон ,щоранку прокидається з питанням – чи він Наполеон і чи вистачить у нього сил по-справжньому протистояти Заходу».