Не випадково, що провокативна стаття про українські двигуни в ракетах КНДР з’явилась якраз перед зустріччю Суркова з Волкером. На цьому наголошує Володимир Горковенко, завідувач відділу Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента, журналіст. Свої роздуми він опублікував у виданні «ГОРДОН».

Горковенко наголошує, що у «власне у статті жодного фактажу, а лише посилання на якогось неназваного експерта. І плювати, що головне звинувачення – «двигуни ракет КНДР могли бути виготовлені в Україні та потрапили через Росію у Півнінчну Корею» – сформульовано в умовному стилі. Але умовність – це такий дріб’язок для українських політиків та медіа, котрі, скажімо, дуже дипломатично «могли б співпрацювати з Кремлем».

Відтак він звертає  увагу, що  «ця брехня народилася тоді, коли Росію обклали з усіх сторін. З одного боку, саме Москву запідозрили, що вона допомагала КНДР випробовувати нову міжконтинентальну балістичну ракету. Ту, що нібито з двигуном із  «Південмашу», купленим на  «чорному ринку». Тепер у фокусі ядерної КНДРівської проблеми, котру обговорює увесь світ, – не Росія, а Україна».

Аналітик нагадує, що «перед цим президент США Дональд Трамп підписав ухвалений Конгресом закон про антиросійські санкції. Американські політики почали говорити як про доконаний факт надання Україні летальної зброї. Тепер не здивуюся, що після статті у New York Times цей процес може загальмуватися».

За версією Горковенка,  «якось співпало, що стаття з’явилася якраз перед зустріччю путінського куратора війни на Донбасі Владислава Суркова зі спецпредставником Держдепу США Куртом Волкером. Не виключено, що Сурков прийде на зустріч із газеткою New York Times, відкритою саме на антиукраїнській статті. При таких розкладах про Україну говоритимуть не в контексті Javelin, а в контексті південнокорейської «Сатани».