У когось ранок починається з кави, а в журналістів – із моніторингу інформаційного простору. Інформаційною бомбою ранку восьмого вересня стало інтерв’ю із народним депутатом України, лідером політичної сили «За майбутнє» Ігорем Палицею на «Українській правді». Перечитував його двічі, по-перше – цікаво суто з професійної точки зору, по-друге – цікаво навіть як пересічному жителю Волині. Ми звикли до Ігоря Палиці на провінційному рівні, однак, у медійному просторі України цей бізнесмен і політик раніше не з’являвся, а якщо й з’являвся, то не так часто і відверто. 

Сьогодні ж його справді важко не помітити, й прізвище Палиці звучить на вустах навіть далеких від політики українців, які ще кілька місяців тому про нього майже нічого не чули. Безумовно, Ігор Петрович давно переріс рівень обласного чи регіонального політика і сьогодні він динамічно формується у лідера загальнонаціонального рівня, тим і цікавий для журналістів, оскільки вже має достатні потужності для формування політичної повістки дня в Україні, а його слово і позиція набирають вагу. Однак, не всі важливі теми підіймалися в інтерв’ю «УП», а деякі відповіді дуже хотілося б прокоментувати.

ВЕЛИКІ СТАТКИ ІГОРЯ ПАЛИЦІ ПОЧИНАЛИСЯ ІЗ ПЕРЕПРОДАНОГО ПАЛЬНОГО, А ЗАКІНЧИТИСЬ ВСЕ МОГЛО НА ПОЛЮВАННІ

Всі знають, яким  був бізнес в Україні у буремні 90-ті роки, тому, безумовно, читачам цікаво почитати історію про те, як Ігор Палиця заробив свої перші кілька тисяч доларів, перепродавши бензовоза. Також цікаво розповідає політик про його знайомство з Ігорем Коломойським та зав’язку дружніх стосунків із ним.

В інтерв’ю всеукраїнському виданню волинський політик демонструє силу характеру та власну впевненість. Він відверто розповідає про те, що його сім’я проживає у Швейцарії, там навчається його син. Спокійно пояснює, що має «порожню» декларацію тому, що всі активи зареєстровані на дружину і дітей, однак, обіцяє оприлюднити їх у декларації 2020 року. Пояснює це тим, що працює на сім’ю (мається на увазі сім’я в класичному розумінні цього слова, а не тому, яке з’явилось в часи Віктора Януковича). Ігор Палиця розповідає, що у нього з давніх-давен було переконання, що все має належати сім’ї. Однак, напрошується інше розуміння ситуації. Можливо, розуміючи ризики в будь-який момент опинитися під кримінальним переслідуванням чи потрапити під санкції, Ігор Петрович так зареєстрував активи, щоб уникнути відповідальності. До речі, приблизно так  же вчинив олігарх Віктор Медведчук, який оформив активи на дружину Оксану Марченко, якій може «прилетіти» хіба що в інформаційному плані, зважаючи на її публічність. Тож окремий  респект журналістам, які попросили прокоментувати порожню декларацію і нагадали про деякі з активів, які мали би бути там відображені. Тоді з нетерпінням чекатимемо на декларацію за 2020 рік і подивимось, чи дотримається свого слова Ігор Палиця.

Крім активів у світі бізнесу бувають і пасиви. У розвинених країнах футбол – це дуже хороший актив, однак, в Україні щось з цим не склалося. Якщо навіть «Дніпро», яке в кращі свої часи бувало і чемпіоном, припинило існування, то що казати за «Волинь». Ігор Палиця свого часу придбав клуб, однак, одинадцять гравців занадто дорого обходилися, зізнається бізнесмен і політик, тож любов до футболу якось відразу пропала. Шкода, що мрії лучан, серед яких чимало футбольних фанатів, про боротьбу за першість у Прем’єр-лізі  так і не втілилися у реальність.

Коментуючи, чому вирішив активи записувати на сім’ю, політик зазначив, що не хотів би писати якихось «заумних заповітів», згадуючи, зокрема, й про покійного Ігоря Єремеєва, співвласника «Континіуму», після смерті якого його сім’я лишилась без нічого, а суди щодо права на спадщину тривають і досі. Мало хто про це знав раніше, але й Ігор Палиця знаходився за 10 сантиметрів від трагічного відходу у вічність. Як розповів політик «Українській правді», на полюванні випадкова куля пролетіла за 10 сантиметрів над його головою, з того часу мисливство його не цікавить. На щастя, трагедії вдалося уникнути, в іншому випадку було б чимало запитань – а чи справді та куля була випадковою…  Щодо того ж Єремеєва – ходять різні чутки, що не просто так він впав з коня…

Та не будемо акцентувати увагу на статках Ігоря Палиці, тим більше, що основну їх частину він нажив, перебуваючи поза політикою чи державною службою. А от, власне, політична позиція і ключові голосування – куди цікавіше, тим більше у контексті місцевих виборів 2020, на які Ігор Петрович веде свою команду, яку в народі охрестили як клуб мільйонерів України. Мабуть, ще довго політику пригадуватимуть голосування за Харківські угоди, якими у 2012 році продовжили перебування Чорноморського флоту Російської Федерації . І хоч, з його слів, його в той час в Україні не було, картка дивом проголосувала самостійно, журналіст правильно наголосив – депутат несе персональну відповідальність за свою картку. А вже якщо так сталося, що її в секретаріаті хтось взяв без дозволу – можна було заявити про відкликання свого голосу і взагалі роздути грандіозний скандал. Проте, навіть через вісім років Ігор Палиця коментує це голосування якось так: «Ну, проголосували, то й проголосували, флот так і так там залишився б. І взагалі, Порошенко тоді теж був за». А ще Ігор Палиця позитивно оцінює прем’єр-міністра часів Януковича – Миколу Азарова, наголошуючи, що Денис Шмигаль та Олексій Гончарук з ним навіть поряд стояти не можуть.

РІДКІСНИЙ ВИД: ІГОР КОЛОМОЙСЬКИЙ – ОЛІГАРХ, ЯКОГО НЕ ЦІКАВЛЯТЬ ГРОШІ

Та «цвях» програми – це, звісно, питання про Ігоря Коломойського. Олігарх, якого не цікавлять гроші – це, звісно, щось новеньке. За словами Палиці, його бізнес-партнер по групі «Приват» жив у Швейцарії у орендованій квартирі. В уяві постає образ Сергія Мавроді з 90-их років – засновника фінансової піраміди, який, умовно кажучи, сидів у двокімнатній квартирі на мішках, набитих доларами, у найдешевшому спортивному костюмі пошиву 70-их років.

Ні для кого не секрет, що для Ігоря Коломойського настали не найкращі часи. І проблеми у одного із засновників фінансово-промислової групи «Приват» розпочалися з конфлікту із п’ятим Президентом України Петром Порошенком. Ігор Палиця багато розповідає про особисті стосунки Коломойського і Порошенка і ніби підводить до думки, що Ігор Валерійович став мало не жертвою політичних переслідувань і брудної інформаційної атаки. У групи «Приват» своя правда про «ПриватБанк». Читачам, звісно, самим обирати, кому більше вірити – незалежним аудиторам із світовим ім’ям, чи представникам групи «Приват». Нагадаємо, відома аудиторська фірма Kroll «виявила численні операції банківського шахрайства і фальсифікації звітності колишнім менеджментом і директорами банку під керівництвом колишніх акціонерів і на користь колишніх акціонерів і групи афілійованих з ними осіб».

Чи цікавилось би просто так американське ФБР походженням статків олігарха? Ігор Палиця говорить, це тому, що у 2014 році Ігор Коломойський створив і підтримував ряд добровольчих батальйонів, фактично – приватну армію, яка, втім, внесла вагомий внесок у зупинення наступу російсько-сепаратистських військ. Це, до речі, якраз таки хороша справа, яку для України зробив Ігор Коломойський, адже Дінпропетровщина у 2014 році вся була у блакитно-жовтих кольорах і сепаратисти там не мали жодних шансів. Однак, мені видається, американське правосуддя цікавиться Ігорем Валерійовичем не через події на Сході України. За великим рахунком, правоохоронні органи і суди США взагалі не цікавлять внутрішньополітичні питання України та й цікавити не можуть – втручатися у внутрішні справи незалежної держави не має права ніхто. Американців цікавлять тільки ті сторінки біографії Ігоря Коломойського, які тісно пов’язані із Америкою, і ці сторінки – далеко не світлі.

Нагадаємо, у США українського олігарха офіційно звинувачують у відмиванні коштів, виведених із «Приватбанку», на території Сполучених Штатів. А це вже внутрішні справи США, у яких, на відміну від України, закон дійсно один для всіх. Як і в Ізраїлі, до речі, громадянином якого, всупереч Конституції України, також є Ігор Коломойський. Американське правосуддя прагне арештувати активи Ігоря Валерійовича  у США, і, ймовірно, якщо суд визнає їхнє походження незаконним – їх конфіскують. А це сотні мільйонів доларів. Відчутна сума навіть для такого потужного гравця як Ігор Коломойський.

МОВЧАННЯ ПРО ГОЛОВНЕ: ПОЛІТИЧНИЙ ЛІДЕР НЕ ЗГАДУЄ ПРО ВІЙНУ І ПРОРОСІЙСЬКІ СИЛИ В УКРАЇНІ

Щойно журналісти наводять питання, які стосуються не дуже прозорих, суперечливих, справ Ігоря Коломойського – його соратник і друг Ігор Палиця активно включає режим захисту, а коли це не спрацьовує, – завжди можна нагадати, що при Порошенку крали ще більше. До речі, від критики нинішнього Президента Володимира Зеленського Ігор Петрович поки утримується, але вже давно не можна сказати, що лідер політичної сили «За майбутнє» підтримує президента, каже – вони не спілкуються. А от кого вже орієнтовно рік, як не критикує команда Коломойського-Палиці, то це інших, на жаль, не менш впливових в Україні особистостей – Віктора Медведчука та Ріната Ахметова.

В інформаційному полі гуляє нехороша інформація про те, що нібито між цими структурами налагоджуються місточки. І припущення такі не безпідставні, адже якщо у 2014 році Ігор Коломойський міг собі дозволити називати Володимира Путіна «шизофреніком» і божився, що всі мости до Росії спалено, то сьогодні риторика у Ігоря Валерійовича і його друзів значно м’якша. Як каже народна мудрість: не захочеш повернутися – то й мостом не скористаєшся, а захочеш – то й в плав доберешся. Та для українського олігарха вже не стоїть питання бажання, стоїть питання необхідності. Адже якщо у ході судових розглядів у США виявлять ознаки кримінальних правопорушень, порушень американського законодавства, то наслідки для українського олігарха будуть значно серйознішими і доведеться заручатися підтримкою іншого сильно гравця, провідником до якого є Віктор Медведчук. Відтак кидається в очі той факт, що журналіст «Української правди» не запитав політика про його погляди на «формулу Штайнмаєра», перемир’я, відновлення контролю над державним кордоном, місцеві вибори в ОРДЛО, які так і не відбудуться, і, з рештою, реінтеграцію Донбасу. Після перемоги Володимира Зеленського, який позиціює себе, як президент миру, його опоненти розганяли по соцмережах мем типу: «Вибачте, а Путіна ху… добою ще називати можна, чи вже ні?». Власне, приблизно такого типу питання не вистачало в інтерв’ю, тим більше, кілька днів тому під час так званого перемир’я на фронті загинули наші воїни, в тому числі із волинської бригади.

Більше увага акцентувалася на непростих стосунках із Петром Порошенком, команда якого, безумовно, стане чи не основним опонентом політичного проекту Ігоря Палиці на Західній Україні. Політик з Волині розповів, що за час перебування на посаді губернатора Одещини бачив Петра Олексійовича від сили двічі, і то одного разу тоді, коли в Одесі побили  Нестора Шуфрича. Хоча, Ігор Палиця вже тоді був достатньо вагомою політичною фігурою, щоб приборкати норовливого Нестора і без сторонньої допомоги. Втім, Президент, як справжній гарант свободи слова, надав тоді публічне доручення правоохоронним органам розібратися в інциденті. Українці жартують, що побиття Шуфрича стало вже певною політичною традицією, навіть у пошукові системи в Інтернеті із словом «Шуфрич» одразу пов’язують слова «побили» чи «побився». То ж з часом про інцидент просто забули, до чергового такого ж.

Та якщо проти одних політиків ефективні кулаки, то інших Ігор Коломойський бив нижче пояса гумором, який, між іншим, кажуть, у олігарха непоганий, хоч і специфічно-грубуватий. Як би там студія «Квартал-95» не заперечувала своїх зв’язків із Ігорем Валерійовичем, уважні глядачі давно помітили, що особливо жорстко коміки висміюють неприятелів олігарха, а з друзів не сміються ніколи, а якщо й сміються, то створюють їм позитивний образ, який настільки розкручений, що іноді актора сприймають за політика, якого він грає. В одному із виступів представник авторського цеху студії «Квартал-95» росіянин Валерій Житков розповів, що після подій 2014 року у їхній офіс прийшов лист від глядачки, яка цілком серйозно заявила, що у приході до влади в Україні Віктора Януковича винен «Квартал-95». «Ви створили образ такого позитивного Віктора Януковича, що ми в нього повірили», – написала жінка. Такий же фокус пізніше пройшов з Голобородьком…

Той же прем’єр-міністр Азаров, якого похвалив Ігор Палиця в інтерв’ю, натерпівся від «Кварталу-95». Йому найбільше діставалося за незнання української мови. Тим не менше, мабуть, маючи достатній рівень самоіронії, Микола Янович після концерту навіть дарував акторам цілі кошики троянд. А от у Петра Порошенка з гумором, мабуть, слабувато. Якщо вірити Ігорю Палиці, то дуже вже образив тодішнього гаранта жарт «кварталу» про те, що для приготування «Київського торта» потрібні яйця. Колишній голова Одеської ОДА каже, що він особисто потрапив у немилість до Порошенка лише тому, що той почав війну з Ігорем Коломойським.

З новим Офісом нового президента стосунки із самого початку, звісно, складалися значно краще. А щоб вони були вже зовсім хорошими, складається враження, що саме Коломойський із Палицею вирішили порекомендувати на посаду глави Офісу Президента адвоката Андрія Богдана. Ігор Палиця не заперечував, що говорив з цього приводу з паном Коломойським, але в цьому моменті, мабуть, Ігор Петрович проявив трішечки скромності в оцінці власного впливу на формування думки Ігоря Валерійовича. Все ж таки той до порад одного із найближчих товаришів сьогодні дослухається.

Висновки із інтерв’ю можна зробити наступні: Ігор Палиця виріс до політика топового рівня і веде за собою досить серйозну команду як у плані кадрового так і в плані фінансового потенціалу. За чиє майбутнє рватиме на собі сорочку ця політична сила здогадатися не важко – за майбутнє основних бенефіціарів своєї перемоги. Чому такі ресурси вкладаються у місцеві вибори – тому, що це чудове підґрунтя для парламентських, які всі шанси мають бути знову дочасними. Сьогодні вимальовується нехороша картина, видається, ніби окрім переговорів у нормандському форматі, тривають інші, не публічні переговори, від яких, насправді, значно більше залежатиме майбутнє України і кожного з нас і про результати яких ми зможемо дізнатися дуже скоро.

Роман Колюхов