Володимир Фесенко нагадує,що система з відкритими списками – це «коли Ви голосуєте і за певну партію,і за конкретного кандидата в її списку (у деяких варіантах цієї системи можна голосувати і проти окремих кандидатів)». А відтак висловлюється з приводу того,чи відкриті списки справді нівелюють контроль партійних вождів над списками,а відповідно і політичну корупцію при складанні виборчих списків.

«Можливості для цих зловживань дійсно кілька зменшаться,але принципово ситуація не зміниться,- вважає Фесенко. – Хто буде складати списки кандидатів? Партійні вожді. Хто їх буде розставляти на правильні і прохідні округи? Правильно,знову-таки партійні вожді. А щоб у правильних кандидатів було більше шансів виграти вибори,поряд з ними у партійному списку будуть технічні кандидати (маловідомі і швидше непрохідні кандидати,або свої люди,які в разі чого можуть і зняти свою кандидатуру або відмовитися від мандата на користь патрона). Чи зникне політична корупція? Якщо тільки через введення відкритих списків,то ні. Тільки тепер будуть купувати не місце в прохідній частині списку,а прохідний округ і право на формування списку кандидатів у цьому окрузі».

Політолог пояснює,чому ця система не подобається більшості нинішніх депутатів. «Тому що вона вимагає подвійного навантаження. Треба бути в фаворі у вождя (або заплатити круглу суму в партійний виборчий фонд) та ще мати таку ж круглу суму на проведення виборчої кампанії в окрузі,- зазначає він. – Адже голосувати-то будуть не тільки за партію,а й за конкретну персону. І щоб стати відомим для виборця,доведеться розщедритися. І набагато більше (рази в 2-3),ніж на нинішніх мажоритарних виборах».

На думку Фесенка,в ряді випадків розгорнеться справжня війна між представниками одного партійного списку (адже вони будуть конкурентами один для одного). При такій системі,переконаний він,матимуть перевагу «найвідоміші і найзаможніші. У маловідомого новачка шансів пробитися в парламент при такій системі буде набагато менше,ніж зараз. Зрозуміло,як це позначиться на оновленні депутатського корпусу».

Політолог радить «романтично налаштованим прихильникам цієї системи» прочитати його застереження і «не мати жодних ілюзій з приводу того,що відкриті списки справлять демократичну революцію в нашій політичній системі». На його переконання,«корінь наших бід на виборах не у форматі виборчих списків». Набагато більш значущі проблеми,наголошує Фесенко,- «низький рівень внутрішньопартійної демократії,закритий характер формування виборчих списків,підкуп виборців на виборах,вплив політичної реклами на вибір виборців,вплив адміністративного ресурсу,махінації при формуванні виборчих комісій і при підрахунку голосів і т. д.,і т.п. Саме від вирішення цих проблем залежить реальна демократизація виборчого процесу,а не від чергової трансформації виборчої системи».