Про що у боротьбі за владу  забувають українські політики? Про це в «Апострофі» розмірковує народний депутат,  член колегії Міністерства внутрішніх справ Антон Геращенко. Він також акцентує увагу на головних викликах сучасності.

Геращенко констатує: «Найголовніша внутрішня загроза – це те, що українські політики в боротьбі за владу часто забувають про інтереси народу та інтереси держави. Вони висувають тези, що суперечать одна одній: то про різке підвищення цін на газ, то про плани помириться з Російською Федерацією на умовах, які тільки їм відомі. Це внутрішня частина проблеми – незрілість нашого політичного класу. У нас брак людей, які мали б авторитет і повагу в суспільстві, як Джордж Вашингтон, Теодор Рузвельт, Уїнстон Черчілль або Шарль де Голь».

Стосовно ж  зовнішніх факторів, то, на його думку,  «головна загроза України – це Російська Федерація. З 1991 року російський політичний клас не визнавав незалежність України і вважав її помилкою. Тому Росія завжди впливала на вибори в Україні, починаючи з кінця 90-х років. Як тільки в Росії підвищилися ціни на нафту і з’явилися надлишки коштів, прийшов до влади Володимир Путін, вони відразу почали домагатися того, щоб президентом України стала більш лояльна до РФ людина. Таким президентом ще в 2004 році планувався Віктор Янукович, і ми всі пам’ятаємо, як Путін особисто приїжджав до Києва, агітував за нього, і першим його вітав, коли ще не було результатів голосування. Наступного разу Росія підтримала Януковича в 2010 році, в обмін на передачу Чорноморського флоту в оренду на 30 років, що в подальшому призвело до захоплення Кримського півострова».

На сьогодні, зазначає Геращенко, «Росія дуже хоче збільшити свій вплив у Верховній Раді України, і ні для кого не секрет, що в минулому скликанні фракція комуністів фактично повністю управлялася з Москви. Зараз Росія буде намагатися обрати і сприяти обранню за мажоритарними округами південного сходу України якомога більшої кількості кандидатів, які йтимуть антиєвропейським шляхом».

Роздумуючи  про виборчу кампанію, народний депутат нагадує, що «найважливіша боротьба ведеться в свідомості людей. У нас досі є телевізійні канали, які ведуть сіють російську пропаганду і проводять політику проросійського характеру. В інтернеті є велика кількість фейкових сайтів, які поширюють неправду про ситуацію в Україні, сіють страх і ненависть в нашому українському суспільстві. Ось це велика проблема – вплив Росії, який ще залишається». А відтак проводить аналогію: «Якби в 1941 році у Великобританії дозволяли видавати німецькі газети, то навряд чи Черчиллю вдалося б організувати народ і вистояти проти агресії фашистів. У нас же в інтернеті вільно продовжують віщати російські медіа».