Це йдеться у статті «Не руйнуйте українсько-єврейського порозуміння,президенте Рівлін!» на сайті «Української правди». Пропонуємо увазі читачів цю публікацію в повному обсязі.
 
27 вересня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання “75-ті роковини трагедії Бабиного Яру: уроки історії та сучасність”.
 
Подія надзвичайно важлива. На найвищому державному рівні Україна вшанувала невинні жертви одного з найбільших злочинів нацистської Німеччини. Євреї,цигани,українці та представники інших національностей були знищені німецькими окупантами.
 
Вшанування пам`яті про цю трагедію стало можливим лише в незалежній Україні,оскільки в радянські часи ця тема залишалася табу,а тих,хто її піднімав – переслідували. Цей факт є ще одним свідченням руху нашої країни по шляху відновлення історичної справедливості,відкритості,збереження національної пам`яті всіх етнічних груп,котрі в ній проживають.
 
В парламентських слуханнях взяло участь багато народних депутатів,представників релігійних громад,громадських діячів,журналістів. Дуже достойними і цікавими були виступи Ірини Геращенко,Івана Дзюби,Йосипа Зісельса,Євгена Чолія,Володимира В`ятровича,Ольги Богомолець,Георгія Логвинського,рабина Якова Дов Блайха,представника ромської громади Григоріченка та багатьох інших.
 
Головним лейтмотивом усіх виступаючих була теза про необхідність гідного вшанування пам`яті всіх загиблих та недопущення подібного в майбутньому. Та здається,що з цих парламентських слухань найбільше запам`ятається,судячи по медійному резонансу,виступ президента Ізраїлю. І,на жаль,з негативного боку. Президент,здавалося б,дружньої нам держави,перебуваючи з державним візитом в Україні,дозволив собі з трибуни парламенту двічі звинуватити українців у вбивстві євреїв. Цитую за стенограмою:
 
“…Я говорю про це,тому що в Бабиному Яру не тільки загинули від рук нацистів десятки тисяч людей – євреї,українці,цигани та представники інших народів. Вони були знищені німцями та їх українськими прибічниками…”
 
Хтось скаже: але це ж правда,адже деякі українці і справді були прибічниками нацистів: хтось добровільно,хтось через страх за власне життя. Так,звичайно – так само,як і представники інших національностей: росіян,поляків,угорців,євреїв.
 
Тому виділення лише “українських” прибічників є явно маніпулятивне і образливе,особливо враховуючи місце виступу та статус доповідача.
 
Інша цитата:
“…Панове,близько півтора мільйони євреїв було вбито на території сучасної України під час Другої світової війни у Бабиному яру і в багатьох інших місцях. Їх розстрілювали в лісах,біля ярів і ровів,зіштовхували в братські могили,багато пособників злочинів були українцями і серед них особливо виділялися бійці ОУН,які знущалися над євреями,вбивали їх та у багатьох випадках видавали німцям. Вірно і те,що було більше двох з половиною тисяч праведників народів світу,ті лічені іскри,які яскраво горіли в період темних сутінків людства,однак більшість мовчала…”
 
Пряме звинувачення ОУН та українців в цілому у вбивстві євреїв суперечить історичній правді і є відвертою брехнею. Ці міфи були створені в кабінетах КДБ та активно поширюються зараз Кремлем для дискредитації України. Один з них,міф про “Буковинський курінь”,спростував Володимир В`ятрович у своїй доповіді на початку слухань.
 
Виступ президента Ізраїлю є скандальним з двох причин. По-перше,він суперечить змісту виступів всіх інших доповідачів,котрі неодноразово повторювали про велику кількість українців,розстріляних в Бабиному Яру,зокрема,членів ОУН. Звинувачення українців і ОУН у вбивстах євреїв та співпраці з Гітлером,є відвертою образою всього українського народу,який зараз мужньо обороняється від агресора. При мовчанні цілого світу. В тому числі,Держави Ізраїль.
 
По-друге. Подібна заява з вуст керівника іноземної країни,під час державного візиту,в стінах парламенту приймаючої сторони є нечуваним порушенням всіх писаних і неписаних правил дипломатичного протоколу. Хтось може собі уявити ситуацію,коли президент України,виступаючи в Кнесеті,говорить про те,що багато “пособників” злочинів Голодомору та сталінських репресій були євреями? У своїй промові,президент Ізраїлю розповів,що його дружина є дочкою євреїв-вихідців з України,згадав про свого духовного наставника Зеєва (Володимира) Жаботинського,теж вихідця з України і активного учасника українсько-єврейського діалогу.
 
Хотілося б нагадати пану президенту,що коли Петлюру і УНР деякі єврейські кола необгрунтовано звинувачували в антисемітизмі,подібно до того,як зараз дехто звинувачує ОУН – власне Жаботинський,засновник сіонізму,виступив на їх захист: “…ні Петлюра,ні Винниченко,ні решта видатних членів цього українського уряду ніколи не були тими,як їх називають,”погромниками”. Хоча я їх особисто не знав,усе ж таки я добре знаю цей тип українського інтелігента-націоналіста з соціалістичними поглядами. Я з ними виріс,разом з ними провадив боротьбу проти антисемітів і русифікаторів – єврейських та українських. Ані мене,ані решту думаючих сіоністів Південної Росії не переконають,що людей цього типу можна вважати за антисемітів”.
 
Спілкуючись з українцями,Жаботинський вважав,що “потреби євреїв-сіоністів і взагалі євреїв-націоналістів цілком ідентичні з потребами українців,і у них поки що одні завдання та однакові вороги… Як у них на черзі боротьба з обрусителями та полонізаторами,так і в нас,а через те нам треба координувати нашу діяльність”.
 
Продовжуючи визвольні змагання українського народу часів УНР та Директорії,ОУН,заснована полковником Січових Стрільців Євгеном Коновальцем,ніколи не мала на меті поневолення чи знищення інших народів – а боролася за Українську Самостійну Соборну Державу. Так само,як Жаботинський – за Державу Ізраїль.
 
Власне,з цією метою Коновалець створив УВО і ОУН,а Жаботинський,своїми ідеями,– “Іргун” і “Бейтар”. Дивно,що президент Ізраїлю,який називає Жаботинського своїм духовним наставником,цього не знає.
 
Подібні заяви президента Ізраїлю викликали справедливе обурення багатьох українців. І могли б сприяти збільшенню антисемітських настроїв в Україні.
 
Але я переконаний,цього не буде. В першу чергу тому,що пан Реувен був єдиним євреєм,який так висловився. Усі інші доповідачі-євреї виступали з державницьких позицій громадян України. І за це їм – честь і шана.
 
Особливо хотілося б відзначити доповідь великого українця єврейського походження Йосипа Зісельса,голову Асоціації єврейських організацій і общин України. Хочу зацитувати частину виступу пана Зісельса,оскільки вважаю її гідною найбільшої поваги та поширення.
 
“Трагедія Бабиного Яру – це перш за все трагедія київських євреїв,яка вже потім стала символом Голокосту.
 
Я не киянин,але все своє довге життя існую у силових полях родової та національної пам`яті. У єврейського народу також своя історична пам`ять. Природно,що погляди на Голокост,зокрема трагедію Бабиного Яру,зсередини єврейського світу і ззовні – це суттєво різні погляди,перш за все завдяки емоційному навантаженню національної пам`яті.
 
Але інші етноси мають свою національну пам`ять,яка також дуже трагічна. Доки ми культивуємо тільки свою національну пам`ять та не цікавимося іншими,ми приречені на проблеми в порозумінні,в примиренні між різними народами.
 
Комплекс віктимності народів – важлива складова їхньої ідентичності. Народи,які живуть в Україні та поруч: українські,польські,єврейські,білоруські та інші,– протягом сторіч,перебуваючи в межах авторитарних та тоталітарних імперій,переживши світові війни,геноциди,Голодомор та Голокост,масові репресії – виростили,відпрацювали в собі комплекси народів-жертв.
 
Народи-жертви живуть тільки своєю національною пам`яттю,вони не бачать нічого навколо,не сприймають ніяких претензій до себе,вони завжди праві,вони нікому нічого не винні,але всі інші винні їм. З одного боку,культивування національної трагедії працює на встановлення національної ідентичності,і це позитивний чинник. Але з другого боку,комплекс віктимності заважає розвитку народу,обмежує його можливості.
 
Через співчуття,емпатію,народи приходять до примирення та порозуміння. Ми сьогодні бачимо молодих істориків України,які виросли та виховалися без комсомолу і партії. Саме вони,впевнений,здатні вивчити,побудувати та викласти дітям суверенну українську історію без суб`єктивних впливів Сходу та Заходу.
 
Ми мали війну у 2003 році,коли у Бабину Ярі американська організація,дуже шановна,збиралася побудувати центр “Спадщина”. Ми мали справжню війну два роки на знищення,бо американські євреї вважали,що саме в цьому місці треба побудувати культурний центр. Ми заперечували,бо ми тут живемо і розуміємо це інакше.
 
Ми розуміємо,що там,де вбивали,не можна нічого будувати,там не можна робити культурні програми,це місце сакральне,святе. Там можна прийти помолитися,помовчати – але там не можна розважатися.
 
Ми витримали цю війну. І ми бачимо,що Україні пропонують весь час якісь погляди на історію,які не співпадають з національними інтересами України. І,зокрема,з інтересами євреїв України. І це дуже важливо завжди про це пам`ятати…”
 
Я переконаний,що доки українське єврейство говоритиме з позиції вельмишановного Йосипа Зісельса,в Україні ніколи не буде проблем з українсько-єврейським порозумінням.
 
Бо тільки в повазі один до одного,до героїв,традицій,релігії та культури співрозмовника,ми зможемо збудувати Українську Самостійну Соборну Державу,яку всі її громадяни,незалежно від національності,вважатимуть Батьківщиною,нею пишатимуться і її захищатимуть.
 
Я б дуже хотів,щоб після державного візиту в Україну,президент Ізраїлю особисто приклав зусиль до визнання “Праведником Світу” Митрополита Андрія Шептицького,який,як слушно зауважила Ольга Богомолець,був “єдиним,хто налагодив цілу систему порятунку євреїв”. Слуга Божий Андрей врятував кілька сотень євреїв,зокрема,родину одного з равинів Львова,Ієзекіля Левіна,і одного з равинів Львова,Давида Кахане,який став пізніше головним равином ізраїльської армії.
 
Незважаючи на те,що Шептицький був єдиним єпископом,який відкрито звертався до керівництва Німеччини припинити масові вбивства і рятував євреїв,”Яд Вашем” досі не визнав його “Праведником Світу”.
 
Щодо висловів іноземного гостя,то я дуже сподіваюся,що враховуючи його статус,МЗС України дасть гідну офіційну оцінку таким висловлюванням,а також надасть Посольству Держави Ізраїль в Україні історичну довідку про Організацію Українських Націоналістів. Я дуже сподіваюся,що до цього процесу долучаться також 120 депутатів членів міжпарламентської групи Україна- Ізраїль,яку очолює Георгій Логвинський.
 
На закінчення,процитую побажання учасникам слухань 90-річної Голови Асоціації праведників народів світу і Бабиного Яру міста Києва пані Софії Ярової: “Щоб ви були завжди щасливі і завжди пам`ятали,що Україна має бути над усе!”
Олесь Городецький,спеціально для «УП»