Уперше в історії медалями «Virtus et Fraternitas» нагородили осіб, які у XX ст. рятували польських громадян. Церемонія вручення нагород – польських відповідників медалі «Праведник народів світу» відбулася 19 червня в Польському театрі у Варшаві за участю президента Анджея Дуди. Серед нагороджених -волинянка Олександра Васейко. Про це повідомляє Монітор.інфо, – пише ІА Волинські Новини.

«Медаль вручили уперше з моменту її заснування», – повідомили в канцелярії президента.

Медалі «Virtus et Fraternitas» отримали українці, які рятували поляків під час Волинської трагедії, а також громадянин Казахстану і угорський солдат, які допомагали польським громадянам. Має бути відзначена також Бернська група, яка під час війни рятувала євреїв, видаючи їм у Швейцарії фальшиві паспорти країн Латинської Америки.

Кандидатів висував Інститут Пілецького – організація, яка займається вшануванням, документуванням та вивченням історії ХХ ст. з особливим акцентом на польський досвід і долю польських громадян.

Серед відзначених були, зокрема, українці, які рятували поляків під час Волинського злочину 1943–1945 рр. Це Анатолій та Зінаїда Гергель – українське подружжя, яке врятувало польську сім’ю, попереджаючи про напад УПА. Особисто нагороду отримала Олександра Васейко, завдяки якій польські археологи знайшли місця масових поховань поляків у Волі Островецькій та Острувках. За даними Інституту Пілецького, влітку 1943 р. на Волині (пізніше також у Східній Галичині) було знищено багато сіл, в яких жили поляки. Багато із них були поховані в масових могилах, місцезнаходження яких поки невідоме.

Олександра Васейко, нині пенсіонерка, а колись працівниця колгоспу, яку односельчани називають бабою Шурою, не забула про вбитих поляків. Представляючи її історію, Інститут Пілецького повідомив, що її батько, Каленик Лукашко, до війни дружив із поляками, що мешкали в Островках та Волі Островецькій – обидва села знищили у воєнні роки. «Каленик допомагав польській родині ховатися в лісі. Коли він виявив, що їх також убили, показав доньці могили, які позначав хрестами, вирізаними на корі сусідніх дерев», – написав інститут, додавши, що навіть через 70 років Олександра Васейко пам’ятала про убитих і приносила квіти на їхні могили.

Було відзначено теж Тассибая Абдікармова, громадянина Казахстану, який допомагав і ділився їжею із польською сім’єю, засланою після війни вглиб СРСР, і Лоранда Утассі – угорського солдата, який під час Другої світової війни відмовився видавати польських солдатів, інтернованих в Угорщині.

«Медаль «Virtus et Fraternitas» – це нагорода особам, які рятували або дбали про пам’ять людей польської національності, а також польських громадян інших національностей, які були жертвами злочинів», – повідомила канцелярія президента. Додано, що йдеться про злочини 1917–1990 рр., включаючи радянські, нацистські злочини, злочини на ґрунті нацизму чи інші злочини проти людяності та військові злочини.

Відзнака – це кругла, посріблена і окислена медаль, на якій розміщено зображення орла і напис «VIRTUS ET FRATERNITAS». На зворотному боці – уособлення польської діаспори – стилізована фігура жінки в орнаментах, які нагадують крила ангела, яка у правій руці тримає спис у формі спису Святого Маврикія, а в лівій – лавровий вінок. По контуру – цитата Йоана Павла II: «Człowieka trzeba mierzyć miarą serca» («Про людину потрібно судити за її серцем»).