Митрополит Олександр зазначає,що «є вихованцем та духовним сином Блаженнішого Митрополита Володимира. Спочилий владика завжди говорив про недопустимість втручання бізнесу,політики у справи Церкви. Саме тому він виступив проти протеже Новинського у церковній сфері — митрополита Антонія (Паканича),якого «родина» Януковича хотіла посадити на (мовою Азарова) «трін» Предстоятеля».
 
А відтак констатує: «Служіння Предстоятеля іноді сприймають як суцільні лаври та почесті,один зі зручних способів лишити своє ім’я у історії. Однак,як засвідчив досвід спочилого Митрополита Володимира,все можу бути зовсім інакше. Величезна відповідальність,зрада тих,на кого ти покладав надію та кому довіряв,молитва за друзів і ворогів. На жаль,мало з тих,хто прагне у Церкві влади розуміють з якою відповідальністю та з якими тягарями вона пов’язана».
 
Владика зізнається,що його «протистояння з Новинським почалося не сьогодні,а 2013 році,коли він грубо втрутився у внутрішнє церковне життя і на замовлення Януковича намагався усунути від управління Церквою Блаженнішого Митрополита Володимира. Митрополит Володимир був людиною,яку по-справжньому,від серця,шанувала і любила повнота Церкви. І коли Янукович та Новинський намагалися усунути старця з посади Предстоятеля,то проти цього беззаконня висловився не лише я. Я був поруч з Митрополитом. І тому стріли летіли у мене».
 
На його переконання,«Новинський,намагаючись на догоду політикам та бізнесу усунути законного Предстоятеля Церкви,боровся проти самої Церкви. А за великим рахунком – і проти Бога. Колишньому президентові був потрібен слухняний Предстоятель. Прекрасно розуміючи,що Митрополит Володимир не буде таким,він намагався усунути його,а на звільнене таким чином місце – поставити іншого кандидата».
 
Митрополит Олександр висловлює впевненість,що «Митрополит Онуфрій — людина монашеського складу,не властолюбна і не політизована. Саме тому я побоююсь,що Новинський і його друзі-бізнесмени можуть знову повернутися до свого сценарію обрання «потрібної людини». Тобто знову спробувати звести на Київський «трон» владику Антонія. Причому зробити це так само,як вони намагалися це свого часу зробити з Митрополитом Володимиром. Змусити Митрополита Онуфрія піти на спокій або усамітнитися для молитви на Святій Горі. А на київську кафедру звести іншу людину з іншими моральними якостями та явним смаком до політики».