Марина Ставнійчук,роздумуючи про реалії,звертає увагу на «слово Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія на урочистому заході з нагоди Дня незалежності України. Ця вражаюча за своїм глибоким змістом промова,вважаю,багато в чому може стати поворотним моментом в українській історії взагалі,та одним із вирішальних факторів у встановленні миру в Україні на теперішньому етапі».
 
Відтак вона нагадала,що ще «донедавна в Україні УПЦ Московського патріархату вважалась одним із бастіонів «Руського міра». Сановники виховували паству цілком в дусі гібридної пропаганди патріарха Кирила,називаючи російську агресію «громадянською війною» та провокуючи протистояння всередині країни». Однак 24-го серпня,наголошує Ставнійчук,«сталось те,на що ніхто,мабуть,і не сподівався. Відкрито і голосно,в присутності вищого керівництва держави та сановників інших церков,– зокрема,що найважливіше,Патріарха Філарета,Митрополит Онуфрій фактично запропонував єднання навколо проукраїнських цінностей».
 
Вона також нагадує кілька ключових меседжей Блаженнішого: «Подарований Богом дар незалежності народу є так само цінним,як і дар людської свободи,який дається кожній людині при народженні. Цей дар свободи кожна людина цінує і оберігає,а не рідко готова віддати життя,аби його не втратити. Ціну свободи чудово знає й український народ,який протягом своєї історії пролив багато крові в боротьбі за Віру та Батьківщину»; «У ці часи буремних подій нам як ніколи важливо усвідомити необхідність єдності та любові до ближнього,а також відкинути чвари та забути образи. Усі ми хочемо бачити Україну сильною,могутньою та квітучою…»; «Сьогодні ми молимося за нашу Українську землю і наш народ,а особливо за тих,хто по-справжньому дбає та захищає Україну,і віримо,що Господь подарує нам мир і процвітання і зішле на всіх нас Своє благословен».
 
На думку Ставнійчук,«очевидно,що справжній шок від цієї промови Онуфрія стався в Кремлі. Ще б пак – одним ударом зруйнована вся вибудувана російською пропагандою ідеологічна вертикаль. Не є таємницею,що саме релігійне розмежування – це одна з найважливіших складових «гібридної війни». «Спецоперації» на релігійно-духовному фронті – найболючіші та справді руйнівні для нашої держави».
 
Вона,не розмірковувати над тим,що саме призвело Митрополита Онуфрія до такого кроку – власне переконання,внутрішні чи зовнішні чинники,резюмує: «Але для України нині найважливішим є те,що він надає їй зброю,значно потужнішу за танки і гармати – це однакове бачення,формування спільних підходів усіх,передовсім найбільших православних церков України,до розуміння ходу історії України,осмислення її сьогодення. А головне – надію на майбутнє – спільне,об`єднане і мирне! Україна просто зобов`язана скористатись цим шансом. І,попри колишні чвари та образи,правильно зрозуміти цей сигнал і прийняти простягнуту Митрополитом руку. Цей сигнал – перш за все для влади,яка поки що ніяк не відреагувала. Реагувати ж треба було негайно!».
 
Ставнійчук підкреслює,що «позиція митрополита Онуфрія,яка,безперечно,є для людини найвищого духовного сану дуже відповідальною,вочевидь наближає Україну до її давньої мрії. Яка поєднає націю та зробить її дійсно непереможною! А саме – реалізації прагнення віруючих до створення Єдиної Помісної Православної Церкви».