Наталія Ромашова нагадує, що 14 квітня уряд, утративши імунітет, який захищає його від відставки, зобов’язаний презентувати свою програму на поточний рік і заручитися її схваленням із боку депутатського корпусу. Саме тому в кулуарах знову заговорили про ймовірне приєднання до більшості радикалів Олега Ляшка. При цьому на ситуативних союзників із депутатських груп «Відродження» та «Воля народу», які часто своєю підтримкою виручали коаліціантів, сподіватися особливо не варто. Оскільки коаліцію, згідно з Конституцією, створюють депутатські фракції, тому на групи «Воля народу» або «Відродження» як довгострокових союзників коаліціанти із БПП і НФ розраховувати не можуть.n nНа переконання Ромашової, слід зрозуміти, що ні «Самопоміч», ні «Батьківщина» до правлячої більшості не повернуться. «У разі приєднання РПЛ до коаліції правляча більшість налічуватиме 242 членів. Звичайно, не конституційну більшість (300), але цілком достатньо для результативних голосувань», – пояснює експерт. За її інформацією, «в разі входження радикалів у коаліцію соратникам Олега Ляшка дістануться посади спікера, міністра аграрної політики, першого заступника генпрокурора, першого заступника голови СБУ, а також керівні посади в Держрезерві та «Укрзалізниці». Однак, підкреслює Ромашова, «РПЛ, яка перебуває нині на гребені електоральної хвилі, не бажає “топити” свій рейтинг, пов’язуючи себе узами з непопулярною (м’яко кажучи) у народі коаліцією БПП і НФ. Тим паче, що не можна скидати з рахунків варіант дострокових парламентських виборів».n nЗа версією аналітика, «у пропрезидентській команді, яка публічно виступає проти позачергових виборів, усе ж готуються до форс-мажору». Такий висновок вона робить, виходячи з кількох мотиваційних факторів. «По-перше, оскільки оточення Петра Порошенка продовжує активно його переконувати, що вибори в Раду краще провести позапланово, поки рейтинг БПП ще дозволяє грати по-крупному, – підкреслює вона. – По-друге, коаліційний човен, який ледь тримається на плаву, розхитують з усіх боків. Старається тут, звичайно ж, «Батьківщина», на підхваті «Самопоміч». До речі, днями Андрій Садовий озвучив ще цікавіший сценарій. Зокрема, мер Львова заявив про те, що йому відомі плани АП про проведення восени дострокових і парламентських, і президентських виборів». І, нарешті, переконана Ромашова, «по-третє, не дрімають і позапарламентські сили, зацікавлені в позачергових виборчих перегонах».n nУ будь-якому разі, наголошує Ромашова, «зараз м’яч перебуває на полі пропрезидентської команди, адже саме від рішення Глави держави залежить подальша доля чинної Верховної Ради. Але непрямою ознакою того, що провідні політичні гравці все ж готуються до позапланового виходу на виборче поле, є активність, що розгорнулася в їхніх парт штабах». Однак, згідно з Конституцією, вибори можуть відбутися не раніше, ніж через півроку після дострокового припинення повноважень ВР. Тому, припускає вона, «якщо у квітні коаліція не зможе продовжити «життя» уряду Гройсмана і посиплеться остаточно, виборчим часом «Ч» може стати кінець жовтня».n nНатомість Олексій Гарань, професор кафедри політології НаУКМА, переконаний: «Якщо після закінчення імунітету «за» відставку Кабміну Гройсмана і набереться необхідна кількість голосів, уряд зможе продовжити свою роботу у статусі «в.о.».